Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Суддів 18) | (Суддів 20) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • І сталося в ті дні, що не було царя в Ізраїлі. І був один чоловік, левіт, який жив на схилах гори Єфрема. Взяв собі чоловік жінку-наложницю з Вифлеєма юдейського.
  • В те дни у Израиля не было царя.
    Однажды левит, который жил в нагорьях Ефрема, взял себе наложницу из Вифлеема в Иудее.
  • Якось його наложниця розгнівалася на нього і пішла від нього до дому свого батька, до Вифлеєму юдейського, і була там упродовж чотирьох місяців.
  • Но она поссорилась с ним86 и ушла в дом своего отца в Вифлееме. Она пробыла там четыре месяца,
  • І піднявся її чоловік, і пішов за нею, щоб промовляти до її серця і помиритися з нею, і знову привести її до себе. З ним пішов його слуга і пара ослів, і він пішов аж до дому її батька. Батько молодиці побачив його і вийшов йому назустріч.
  • и муж отправился к ней, чтобы убедить ее вернуться. С ним был слуга и два осла. Она ввела его в дом своего отца, и тот, увидев его, принял с радостью.
  • Його тесть — батько молодиці, запросив його в дім, і той провів з ним три дні; вони їли, пили і поснули там.
  • Тесть, отец молодой женщины, убедил его остаться, и он остался у него на три дня, ел, пил и спал там.
  • І сталося четвертого дня, пробудилися вони вранці, і він піднявся, щоб відійти. Та батько молодиці сказав до свого зятя: Підкріпи своє серце кількома шматками хліба, і після цього підете.
  • На четвертый день они встали ранним утром, и он собрался уходить, но отец молодой женщины сказал зятю:
    — Сначала подкрепись, а потом пойдете.
  • Тож вони сіли, і їли обидва разом, і пили. І сказав батько молодиці до чоловіка: Почавши, переночуй, і нехай розвеселиться твоє серце.
  • И они вместе сели за еду и питье. После этого отец молодой женщины сказал:
    — Прошу тебя, останься еще на ночь и приятно проведи время.
  • І встав чоловік, щоб відійти, та його тесть примусив його, і знову переночував там.
  • И хотя тот человек встал, чтобы идти, тесть убедил его, и он остался там еще на ночь.
  • І встав вранці на п’ятий день, щоб відійти. Та батько молодиці знову сказав: Підкріпи своє серце хлібом і будь як воїн, аж доки не схилиться день до вечора. І їли, і пили обидва,
  • Утром пятого дня, когда он собрался уходить, отец молодой женщины сказал:
    — Подкрепись. Подождите до полудня!
    И они вместе ели.
  • і встав чоловік, щоб відійти, — він, його наложниця і його слуга. І його тесть, батько молодиці, сказав йому: Ось схилився день до вечора, відпочинь тут ще сьогодні, і нехай розвеселиться твоє серце, і встанете вранці в дорогу вашу, і відійдеш до твого житла.
  • А когда этот человек вместе со своей наложницей и слугой встал, чтобы уйти, отец молодой женщины сказал ему:
    — Смотри, уже почти вечер. Переночуйте здесь, ведь день уже на исходе. Останься и приятно проведи время. А завтра рано утром соберетесь в дорогу, и ты пойдешь домой.
  • Та не бажав чоловік переночувати, устав і пішов, і дійшов аж напроти Євуса (це є Єрусалим), і з ним — пара навантажених ослів, і його наложниця з ним.
  • Но не желая оставаться еще на ночь, этот человек ушел и направился к Иевусу (то есть Иерусалиму) с двумя навьюченными ослами и наложницей.
  • Ще коли вони були біля Євуса, то день дуже схилився, тож слуга сказав своєму господареві: Ходімо, звернемо до цього євусейського міста й переночуємо в ньому.
  • Когда они были рядом с Иевусом и день уже почти прошел, слуга сказал своему господину:
    — Свернем-ка в этот город иевусеев и заночуем там.
  • І сказав йому пан його: Ні, не зверну до чужого міста, яке не є з ізраїльських синів, а підемо аж до Ґаваа.
  • Его господин ответил:
    — Нет. Мы не свернем в город чужаков, которые не принадлежат к народу Израиля. Мы пойдем дальше к городу Гиве.
  • І сказав слуга його: Ходімо, увійдемо до одного з місць і переночуємо в Ґаваа чи в Рамі.
  • И добавил:
    — Идем, постараемся добраться до Гивы или Рамы и заночевать в одном из этих мест.
  • Тож вони вирушили й пішли, бо сонце зайшло близько Ґаваа, яка належить Веніамінові.
  • Они пошли дальше, и когда подошли к Гиве, что в земле Вениамина, солнце уже село.
  • І подалися туди, щоб увійти переночувати в Ґаваа, увійшли й сіли на площі міста, і немає чоловіка, який ввів би їх у свій дім переночувати.
  • Они завернули туда на ночлег, вошли в город и сели на городской площади, но никто не позвал их в дом переночевать.
  • І ось старий чоловік зайшов зі своїх діл з поля ввечері, а чоловік — з гори Єфрема, і він проживав у Ґаваа, а мужі того місця — сини Веніаміна.
  • В тот вечер один старик, который был родом из нагорий Ефрема, но жил в Гиве (а жители этого места были вениамитянами), возвращался с поля после работы.
  • І поглянувши очима, побачив чоловіка — мандрівника на площі міста, і сказав старий чоловік: Куди йдеш і звідки мандруєш?
  • Увидев странника на городской площади, старик спросил:
    — Куда ты идешь и откуда?
  • Він же відповів йому: Приходимо ми з Вифлеєма юдейського аж до схилів гори Єфрема. Бо я є звідти, і пішов я до Вифлеєма юдейського, і я йду до свого дому, і немає чоловіка, хто ввів би мене у свій дім переночувати.
  • Он ответил:
    — Мы идем из Вифлеема, что в Иудее, в далекие места нагорий Ефрема, где я живу. Я ходил в Вифлеем, что в Иудее, и теперь возвращаюсь в дом Господа.87 Но никто не позвал меня в свой дом.
  • І солома, і їжа для ослів у нас є, і в мене є хліб та вино і для твоєї рабині, і для слуги твоєї рабині, немає браку в жодній речі.
  • А у нас есть и солома, и корм для наших ослов, и хлеб с вином для нас самих, твоих слуг, — для меня, твоей служанки и юноши, который с нами. Больше нам ничего не нужно.
  • Тож старий чоловік сказав: Мир тобі, тільки вся твоя потреба на мені, тільки на площі не ночуй!
  • — Пойдемте ко мне домой, — сказал старик. — Я сам позабочусь о ваших нуждах. Только не ночуй на площади.
  • І він привів його до своєї хати, і завів його ослів, і помив їм ноги, вони ж їли і пили.
  • Он привел его к себе домой и накормил его ослов. А сами они, вымыв ноги, стали есть и пить.
  • А коли вони розвеселилися своїм серцем, то ось мужі міста, сини беззаконників, оточили хату, били у двері й сказали до старого чоловіка, господаря хати, вимагаючи: Виведи чоловіка, який зайшов до твоєї хати, щоб ми його пізнали!
  • Пока они приятно проводили время, жители города, порочные люди, окружили дом. Колотя в дверь, они кричали старику, хозяину дома:
    — Выведи того человека, который к тебе пришел, чтобы нам с ним поразвлечься.88
  • Та чоловік, господар хати, вийшов до них і сказав їм: Ні, брати, не чиніть зла після того, як зайшов цей чоловік у мою хату, не чиніть цієї глупоти!
  • Хозяин дома вышел к ним и сказал:
    — Нет, друзья мои, не поступайте так низко. Ведь этот человек — мой гость, не делайте такой подлости.
  • Ось моя дочка-дівиця і його наложниця, виведу їх, і принизите їх, і вчините їм те, що добре у ваших очах, а цьому мужеві не вчините слово цього безумства!
  • Смотрите, вот моя девственница-дочь и его наложница. Сейчас я выведу их к вам. Смирите89 их и делайте с ними, что хотите. Но с этим человеком не делайте такой подлости.
  • Та не забажали мужі послухати його. І взяв чоловік свою наложницю, і вивів її до них надвір, вони ж пізнали її і глумилися з неї цілу ніч аж до ранку. І відіслали її, коли сходила рання зоря.
  • Но люди не хотели его слушать. Тогда гость вывел к ним свою наложницу. Они насиловали90 и бесчестили ее всю ночь, а когда начало светать, отпустили.
  • І прийшла жінка на світанку, і впала біля дверей брами дому чоловіка, там, де був її володар, і лежала, поки не розвиднілося.
  • На рассвете женщина вернулась к дому, где был ее господин, упала у двери и лежала там, пока не рассвело.
  • І встав її володар вранці, відкрив двері дому і вийшов, щоб піти своєю дорогою, і ось жінка — його наложниця — лежала під дверима, і її руки на порозі.
  • Когда утром ее господин встал, открыл дверь и собрался идти дальше, он увидел свою наложницу, лежавшую у двери, держась за порог.
  • І сказав він до неї: Встань і підемо! Та вона не відповіла йому, але померла. І він узяв її на осла; встав чоловік і пішов до своєї місцевості.
  • Он сказал ей:
    — Вставай, пойдем.
    Но ответа не было.91 Тогда тот человек положил ее на осла и отправился домой.
  • Він прийшов до своєї хати, взяв меч, взяв свою наложницю і розрубав її по костях її на дванадцять частин, і послав їх до всіх племен Ізраїля.
  • Добравшись до дома, он взял нож, разрезал свою наложницу на двенадцать частей и разослал их по всем областям Израиля.
  • І було, що кожний, хто побачив, сказав: Не сталося, і не видно було такого від дня виходу ізраїльських синів із Єгипту аж до цього дня! І він наказав мужам, через яких вислав, кажучи: Так промовите до всіх ізраїльських мужів: Хіба сталося за цим словом від дня виходу ізраїльських синів із Єгипту аж до цього дня? Зробіть самі між собою про це нараду і скажіть.
  • Всякий, кто видел это, говорил:
    — Такого никогда не видели и не делали со дня выхода израильтян из Египта до сегодняшнего дня. Подумайте об этом! Посоветуйтесь и скажите, как тут быть!

  • ← (Суддів 18) | (Суддів 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025