Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І сталося в ті дні, що не було царя в Ізраїлі. І був один чоловік, левіт, який жив на схилах гори Єфрема. Взяв собі чоловік жінку-наложницю з Вифлеєма юдейського.
В те времена у Израиля не было царя. В отдалённой части горной страны Ефремовой жил левит. У него была наложница из города Вифлеема Иудейского.
Якось його наложниця розгнівалася на нього і пішла від нього до дому свого батька, до Вифлеєму юдейського, і була там упродовж чотирьох місяців.
Но женщина эта поссорилась с левитом и ушла от него в дом своего отца, в Вифлеем Иудейский, и пробыла там четыре месяца.
І піднявся її чоловік, і пішов за нею, щоб промовляти до її серця і помиритися з нею, і знову привести її до себе. З ним пішов його слуга і пара ослів, і він пішов аж до дому її батька. Батько молодиці побачив його і вийшов йому назустріч.
Взяв с собой слугу и пару ослов, муж пошёл за ней, ибо хотел поговорить с ней по-хорошему, чтобы она вернулась к нему. Отец женщины был счастлив, когда левит пришёл к его дому. Он вышел ему навстречу и приветствовал его.
Його тесть — батько молодиці, запросив його в дім, і той провів з ним три дні; вони їли, пили і поснули там.
Отец той женщины ввёл левита в свой дом и предложил ему остаться, и левит пробыл там три дня. Он ел, пил и ночевал в доме своего тестя.
І сталося четвертого дня, пробудилися вони вранці, і він піднявся, щоб відійти. Та батько молодиці сказав до свого зятя: Підкріпи своє серце кількома шматками хліба, і після цього підете.
На четвёртый день встали они рано утром, и левит готовился идти, но отец женщины сказал ему: "Поешь сначала, а потом пойдёте".
Тож вони сіли, і їли обидва разом, і пили. І сказав батько молодиці до чоловіка: Почавши, переночуй, і нехай розвеселиться твоє серце.
Левит остался и вместе с тестем своим ел и пил. После этого отец женщины сказал левиту: "Останься ещё на ночь, отдохни и повеселись".
І встав чоловік, щоб відійти, та його тесть примусив його, і знову переночував там.
Левит встал, чтобы уйти, но тесть уговорил его остаться ещё на одну ночь.
І встав вранці на п’ятий день, щоб відійти. Та батько молодиці знову сказав: Підкріпи своє серце хлібом і будь як воїн, аж доки не схилиться день до вечора. І їли, і пили обидва,
На пятый день левит встал рано утром, чтобы идти, но отец женщины сказал зятю: "Поешь сначала, отдохни и не уходи до полудня". И они снова ели и пили вместе.
і встав чоловік, щоб відійти, — він, його наложниця і його слуга. І його тесть, батько молодиці, сказав йому: Ось схилився день до вечора, відпочинь тут ще сьогодні, і нехай розвеселиться твоє серце, і встанете вранці в дорогу вашу, і відійдеш до твого житла.
И встал левит, и наложница, и слуга его, чтобы идти, но отец женщины сказал: "Уже темнеет. День клонится к вечеру. Переночуй здесь и повеселись, а завтра утром встанете пораньше и пойдёте своей дорогой".
Та не бажав чоловік переночувати, устав і пішов, і дійшов аж напроти Євуса (це є Єрусалим), і з ним — пара навантажених ослів, і його наложниця з ним.
Но левит не согласился остаться ещё на одну ночь. Он взял своих ослов и наложницу и пошёл. И пришли они к городу Иевусу. (Сейчас он называется Иерусалим. )
Ще коли вони були біля Євуса, то день дуже схилився, тож слуга сказав своєму господареві: Ходімо, звернемо до цього євусейського міста й переночуємо в ньому.
Когда они подошли к городу, был уже почти вечер. Слуга сказал своему хозяину: "Давай зайдём в это город иевусеев и переночуем там".
І сказав йому пан його: Ні, не зверну до чужого міста, яке не є з ізраїльських синів, а підемо аж до Ґаваа.
Но левит ответил: "Нет, мы не зайдём в чужой город, где люди не из сынов Израилевых, а пойдём до Гивы".
І сказав слуга його: Ходімо, увійдемо до одного з місць і переночуємо в Ґаваа чи в Рамі.
Он сказал слуге: "Пойдём. Попытаемся дойти до Гивы или Рамы и переночуем в одном из этих городов".
Тож вони вирушили й пішли, бо сонце зайшло близько Ґаваа, яка належить Веніамінові.
И они пошли дальше. Солнце заходило, когда они подходили к Гиве Вениаминовой.
І подалися туди, щоб увійти переночувати в Ґаваа, увійшли й сіли на площі міста, і немає чоловіка, який ввів би їх у свій дім переночувати.
Они остановились в Гиве, чтобы переночевать в этом городе, пришли на городскую площадь и сели там. Но никто не пригласил их к себе в дом переночевать.
І ось старий чоловік зайшов зі своїх діл з поля ввечері, а чоловік — з гори Єфрема, і він проживав у Ґаваа, а мужі того місця — сини Веніаміна.
В этот вечер один старик возвращался в город с поля. Старик этот был родом из горной страны Ефремовой, но сейчас жил в Гиве. Жители же Гивы были из рода Вениамина.
І поглянувши очима, побачив чоловіка — мандрівника на площі міста, і сказав старий чоловік: Куди йдеш і звідки мандруєш?
Старик увидел левита на городской площади и спросил: "Куда ты идёшь и откуда ты пришёл?"
Він же відповів йому: Приходимо ми з Вифлеєма юдейського аж до схилів гори Єфрема. Бо я є звідти, і пішов я до Вифлеєма юдейського, і я йду до свого дому, і немає чоловіка, хто ввів би мене у свій дім переночувати.
Левит ответил: "Мы идём из Вифлеема Иудейского в горную страну Ефремову, где я живу. Я был в Вифлееме Иудейском, а теперь иду к своему дому. Но никто не пригласил нас переночевать.
І солома, і їжа для ослів у нас є, і в мене є хліб та вино і для твоєї рабині, і для слуги твоєї рабині, немає браку в жодній речі.
У нас есть и солома, и корм для ослов, есть хлеб и вино для меня, для женщины и для слуги моего. Мы ни в чём не нуждаемся".
Тож старий чоловік сказав: Мир тобі, тільки вся твоя потреба на мені, тільки на площі не ночуй!
Старик сказал ему: "Добро пожаловать в мой дом. Я дам тебе всё, что тебе необходимо. Только не ночуй на городской площади!".
І він привів його до своєї хати, і завів його ослів, і помив їм ноги, вони ж їли і пили.
И ввёл старик левита и тех, кто был с ним, к себе в дом, и дал корм его ослам. Потом они омыли ноги свои и сели есть и пить.
А коли вони розвеселилися своїм серцем, то ось мужі міста, сини беззаконників, оточили хату, били у двері й сказали до старого чоловіка, господаря хати, вимагаючи: Виведи чоловіка, який зайшов до твоєї хати, щоб ми його пізнали!
Пока левит и люди, бывшие с ним, отдыхали и наслаждались, несколько развратных жителей города окружили дом. Они стучались в двери и кричали старику: "Выведи человека, который вошёл в дом твой. Мы хотим познать его".
Та чоловік, господар хати, вийшов до них і сказав їм: Ні, брати, не чиніть зла після того, як зайшов цей чоловік у мою хату, не чиніть цієї глупоти!
Старик вышел к ним и сказал: "Нет, братья мои, не делайте зла! Этот человек — гость в моём доме. Не грешите так.
Ось моя дочка-дівиця і його наложниця, виведу їх, і принизите їх, і вчините їм те, що добре у ваших очах, а цьому мужеві не вчините слово цього безумства!
Смотрите, вот моя дочь девица и его наложница. Я выведу их к вам, и делайте с ними всё, что вам угодно. Только не делайте этого безумия с человеком этим".
Та не забажали мужі послухати його. І взяв чоловік свою наложницю, і вивів її до них надвір, вони ж пізнали її і глумилися з неї цілу ніч аж до ранку. І відіслали її, коли сходила рання зоря.
Но они не хотели слушать старика. Тогда левит взял свою наложницу и вытолкнул её на улицу к этим развратным людям. И они познали её. Они издевались над ней и насиловали её всю ночь, а на заре отпустили её.
І прийшла жінка на світанку, і впала біля дверей брами дому чоловіка, там, де був її володар, і лежала, поки не розвиднілося.
Перед наступлением зари женщина вернулась к тому дому, где был её хозяин, упала у дверей и лежала там, пока не настал день.
І встав її володар вранці, відкрив двері дому і вийшов, щоб піти своєю дорогою, і ось жінка — його наложниця — лежала під дверима, і її руки на порозі.
Утром левит встал рано, чтобы идти домой. Он открыл двери, чтобы выйти, и увидел свою наложницу. Она лежала у дверей дома, а руки её лежали на пороге.
І сказав він до неї: Встань і підемо! Та вона не відповіла йому, але померла. І він узяв її на осла; встав чоловік і пішов до своєї місцевості.
Левит сказал ей: "Вставай, пойдём!". Но она не ответила. Она была мертва. Левит положил наложницу на своего осла и пошёл домой.
Він прийшов до своєї хати, взяв меч, взяв свою наложницю і розрубав її по костях її на дванадцять частин, і послав їх до всіх племен Ізраїля.
Придя домой, он взял нож и разрезал наложницу на двенадцать частей. Он разослал эти части во все районы, где жил израильский народ.
І було, що кожний, хто побачив, сказав: Не сталося, і не видно було такого від дня виходу ізраїльських синів із Єгипту аж до цього дня! І він наказав мужам, через яких вислав, кажучи: Так промовите до всіх ізраїльських мужів: Хіба сталося за цим словом від дня виходу ізраїльських синів із Єгипту аж до цього дня? Зробіть самі між собою про це нараду і скажіть.
Всякий, кто видел это, говорил: "Не бывало такого раньше в Израиле. Мы не видели ничего подобного с тех пор, как вышли из земли Египетской. Обсудите это и скажите нам, что делать".