Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І виступили всі ізраїльські сини, і зібралася вся громада, як один чоловік, від Дана і аж до Вирсавії і землі Ґалааду до Господа, до Масифи.
Все израильтяне от Дана на севере до Вирсавии на юге и из земли Галаад вышли, как один, и собрались перед Господом в Мицпе.
І піднялися старійшини всього народу, усі ізраїльські племена серед зібрання Божого народу — чотириста тисяч чоловік піших, які носять меч.
Вожди всего народа, всех родов Израиля заняли свои места в обществе Божьего народа — четыреста тысяч пеших воинов, вооруженных мечами.
І почули сини Веніаміна, що ізраїльські сини прийшли до Господа до Масифи. І сказали ізраїльські сини: Скажіть, де сталося це зло?
(А вениамитяне услышали о том, что израильтяне пошли в Мицпу.) И тогда израильтяне сказали:
— Расскажите нам, как случилось это страшное дело.
— Расскажите нам, как случилось это страшное дело.
І відповів чоловік-левіт, муж убитої жінки, і сказав: До Ґаваа Веніаміна прийшов я і моя наложниця, щоб переночувати.
Левит, муж убитой женщины, сказал:
— Я и моя наложница пришли в Гиву, что в земле Вениамина, чтобы заночевать там.
— Я и моя наложница пришли в Гиву, что в земле Вениамина, чтобы заночевать там.
Та проти мене повстали мужі, які в Ґаваа, і оточили довкола мене дім вночі, і хотіли мене вбити. А мою наложницю вони принизили й наглумилися над нею, і вона померла.
Ночью жители Гивы пришли за мной и окружили дом, намереваясь меня убить. Они изнасиловали мою наложницу, и она умерла.
Тож я взяв мою наложницю, поділив я її на частини, і послав до кожної околиці спадку ізраїльського, бо вони вчинили безумство в Ізраїлі.
Я взял ее, разрезал на части и послал в каждую область наследия Израиля, потому что они сделали это постыдное и подлое дело в Израиле.
Ось усі ви, ізраїльські сини, дайте собі слово і раду.
Итак, все вы, израильтяне, выскажитесь и дайте свой совет.
І піднявся весь народ як один чоловік, кажучи: Не ввійдемо — жодний з нас — до свого житла — і не подамося — жодний з нас — до своєї хати!
Весь народ поднялся, как один человек, говоря:
— Никто из нас не пойдет домой. Нет, никто из нас не возвратится в свой дом.
— Никто из нас не пойдет домой. Нет, никто из нас не возвратится в свой дом.
А тепер ось ця справа, яку вчинимо Ґаваа: Підемо проти неї за жеребом!
Но вот что мы сделаем с Гивой: мы пойдем на нее, как укажет жребий.
Ми візьмемо десять мужів на сто, сто на тисячу і тисячу на десять тисяч, щоб узяти заготовлену їжу народові, аби забезпечити тих, які йдуть на Ґаваа Веніаміна через усе те безумство, яке вони вчинили в Ізраїлі!
Мы возьмем по десять человек из каждой сотни всех родов Израиля, сотню из тысячи и тысячу из десяти тысяч, чтобы достать для войска съестных припасов. И когда войско придет в Гиву, что в земле Вениамина, оно воздаст им по заслугам за эту подлость, совершенную ими в Израиле.
І зібрався кожний ізраїльський чоловік з міст, прийшли всі як один чоловік.
Все воины Израиля собрались вместе и объединились, как один человек, против этого города.
І послали ізраїльські племена мужів до всього племені Веніаміна, кажучи: Що це за зло, яке сталося у вас?
Роды Израиля послали людей по всему роду Вениамина, говоря:
— Что за страшное дело вы совершили в Израиле?
— Что за страшное дело вы совершили в Израиле?
Тож тепер видайте цих безбожних мужів у Ґаваа, синів Веліяла, ми вб’ємо їх і усунемо зло з Ізраїля! Але сини Веніаміна не забажали послухатися голосу їхніх братів, ізраїльських синів.
Выдайте этих порочных людей из Гивы, чтобы мы могли предать их смерти и искоренить в Израиле зло.
Но вениамитяне не хотели слушать своих соплеменников-израильтян.
Но вениамитяне не хотели слушать своих соплеменников-израильтян.
А сини Веніаміна зібралися з їхніх міст до Ґаваа, щоб вийти воювати з ізраїльськими синами.
Из своих городов они собрались в Гиве, чтобы воевать с израильтянами.
У той день сини Веніаміна зробили перепис — двадцять п’ять тисяч мужів з міст, які носять меч, крім тих, які живуть у Ґаваа. Ці також були пораховані — сімсот молодих вибраних мужів,
Вениамитяне тотчас же выставили двадцать шесть тысяч воинов, вооруженных мечами, от своих городов, не считая семисот отборных воинов из числа жителей Гивы.
які вправно орудують обома руками. Це — усі пращники, які попадають камінням у волосину, і не схиблять.
Среди этого войска было семьсот отборных воинов, которые были левшами, каждый из них без промаха попадал из пращи камнем в волос.
І кожний ізраїльський муж також був порахований — чотириста тисяч мужів, які носять меч, не враховуючи синів Веніаміна. Усі ці мужі — воїни.
Израиль, не считая Вениамина, выставил четыреста тысяч человек, вооруженных мечами; все они были воинами.
Вони виступили і пішли до Ветиля, і запитали Бога. Ізраїльські сини сказали: Хто з нас піде проводирем, щоб воювати з Веніаміном? А Господь відповів: Юда піде проводирем!
Израильтяне пришли в Вефиль92 и вопросили Бога. Они сказали:
— Кто из нас должен идти воевать с вениамитянами первым?
Господь ответил:
— Первым пойдет Иуда.
— Кто из нас должен идти воевать с вениамитянами первым?
Господь ответил:
— Первым пойдет Иуда.
Тож ізраїльські сини піднялися і отаборилися проти Ґаваа.
На следующее утро израильтяне встали и разбили лагерь неподалеку от Гивы.
І вийшов кожний ізраїльський чоловік на війну з Веніаміном, і стали з ними мужі ізраїльські до бою проти Ґаваа.
Израильтяне вышли, чтобы сразиться с вениамитянами, и выстроились в боевой порядок напротив Гивы.
Та сини Веніаміна вийшли з міста, і вигубили в той день в Ізраїлі двадцять дві тисячі мужів на землі.
Вениамитяне вышли из Гивы и сразили в тот день на поле боя двадцать две тысячи израильтян.
Однак ізраїльські мужі зібралися із силами і продовжували стояти в бою на місці, де стали до бою в перший день.
Но израильтяне, ободряя друг друга, вновь выстроились в боевой порядок там же, где и в первый день.
І пішли ізраїльські сини, і плакали перед Господом аж до вечора, і звернулися до Господа, запитуючи: Чи продовжуватиму зближатися в битві з Веніаміном, моїм братом? А Господь сказав: Підете проти нього!
Израильтяне пошли, плакали перед Господом до самого вечера и спрашивали Господа. Они сказали:
— Идти ли нам опять сражаться с нашими братьями вениамитянами?
Господь ответил:
— Идите против них.
— Идти ли нам опять сражаться с нашими братьями вениамитянами?
Господь ответил:
— Идите против них.
І сини Ізраїля прийшли до Веніаміна на другий день.
Тогда израильтяне приблизились к Вениамину во второй день.
І Веніамін вийшов їм назустріч з Ґаваа другого дня, і вигубив з народу вісімнадцять тисяч мужів на землі. Це всі, які носять меч!
На этот раз вениамитяне, выйдя из Гивы им навстречу, сразили еще восемнадцать тысяч израильтян, вооруженных мечами.
І пішли всі ізраїльські сини і весь народ, попрямували до Ветилю і заплакали перед Господом, і постили в той день, і принесли всепалення спасіння перед Господом,
Израильтяне, весь народ, пришли в Вефиль и плакали там, сидя перед Господом. Они постились в тот день до вечера и принесли Господу жертвы всесожжения и жертвы примирения.
і запитали Господа Ізраїльські сини. А в ті дні там був ковчег Господнього завіту,
Затем они спросили Господа. (В те дни ковчег Божьего завета был там,
і Фінеес, син Елеазара, син Аарона, стояв перед ним у ті дні, запитуючи: Чи продовжу ще йти на бій із синами Веніаміна, мого брата, чи припиню воювати? І сказав Господь: Підіть, бо завтра передам його у твою руку!
а Пинехас, сын Элеазара, сына Аарона, служил перед ним.) Они спросили:
— Идти ли нам опять сражаться с нашими братьями вениамитянами или нет?
Господь ответил:
— Идите. Завтра Я отдам их в ваши руки.
— Идти ли нам опять сражаться с нашими братьями вениамитянами или нет?
Господь ответил:
— Идите. Завтра Я отдам их в ваши руки.
і піднявся Ізраїль проти Веніаміна на третій день, і став до бою проти Ґаваа так, як раз за разом.
Они пошли на вениамитян в третий день и встали в боевой порядок напротив Гивы, как и прежде.
І вийшли сини Веніаміна назустріч народові, і відтягнені були від міста, і почали, так як раз за разом, убивати з народу на дорогах, з яких є одна, що йде до Ветиля, і одна, яка йде до Ґаваа в полі, — якихось тридцять мужів з-поміж Ізраїля полягли.
Вениамитяне вышли им навстречу, и их увели от города. Они начали, как и прежде, наносить израильтянам потери, так что около тридцати человек пало убитыми в поле и на дорогах, одна из которых ведет к Вефилю, а другая к Гиве.
Тож сини Веніаміна сказали: Падають перед нами так, як і раніше! А ізраїльські сини сказали: Втікаймо і виведемо їх з міста на дороги.
Пока вениамитяне говорили: «Мы бьем их, как и прежде», израильтяне говорили: «Будем отступать и уведем их от города на дороги».
І кожний ізраїльський чоловік устав зі свого місця, і вони стали до бою у Ваалтамарі, а ізраїльська засідка вийшла зі свого місця із заходу Ґаваа,
Основные силы израильтян перенесли свой боевой порядок к Баал-Тамару, а те, кто был в засаде, ринулись со своего места к западу от93 Гивы.
і вони пішли напроти Ґаваа, — десять тисяч вибраних мужів з усього Ізраїля, — і битва стала тяжкою. А ті не усвідомили, що на них насувається зло.
На Гиву устремилось десять тысяч отборных израильских воинов, и началась такая жестокая битва, что вениамитяне даже не понимали, как близка беда.
І Господь повернув до втечі Веніаміна з-перед обличчя Ізраїля, тож ізраїльські сини вигубили у Веніаміна в той день двадцять п’ять тисяч і сто чоловік. Це всі, які носять меч.
Господь разбил Вениамина перед Израилем, и в тот день израильтяне сразили двадцать пять тысяч сто вениамитян, вооруженных мечами.
І побачив Веніамін, що його повернено до втечі, а муж ізраїльський поступився Веніамінові, бо вони надіялися на засідку, яку зробили проти Ґаваа.
И вениамитяне увидели, что они разбиты.
Израильтяне отступили перед вениамитянами, потому что надеялись на засаду, которую поставили неподалеку от Гивы.
Израильтяне отступили перед вениамитянами, потому что надеялись на засаду, которую поставили неподалеку от Гивы.
І кинулася засідка, і виступила проти Ґаваа, пішла засідка і побила все місто вістрям меча.
Воины, которые были в засаде, стремительно бросились на Гиву, вступили в город и предали его мечу.
І був наказ мужеві ізраїльському, тим, які в засідці, подати димовий знак з міста.
А израильтяне договорились с воинами из засады об условном знаке: когда над городом начнет подниматься дым,
І повернули назад ізраїльські мужі в битві, і Веніамін почав побивати ранених поміж ізраїльських мужів, якихось тридцять чоловік, бо сказали: Вони таки справді змушені втікати [1] перед нами, як і під час попередньої битви!
основные силы израильтян должны будут перейти в наступление.
Вениамитяне уже начали наносить израильтянам потери, убив около тридцати из них; они думали: «Конечно, мы бьем их, как и в первой битве».
Вениамитяне уже начали наносить израильтянам потери, убив около тридцати из них; они думали: «Конечно, мы бьем их, как и в первой битве».
А з міста почав підноситися вогонь — стовп диму. І озирнувся Веніамін позад себе, і ось край міста підносився до неба.
Но когда из города начал подниматься столб дыма, вениамитяне повернулись и увидели, как от всего города к небу поднимается дым.
Ізраїльський муж повернувся, і поспішив муж Веніаміна, і зрозумів, що його настигає зло.
А израильтяне перешли в наступление, и вениамитяне испугались, потому что поняли, что пришла беда.
Тож вони звернули перед ізраїльським мужем на дорогу пустелі, і битва вигубила його, і ці з міст вигублювали його посеред них.
И они побежали перед израильтянами к пустыне, но битва настигла их, и те, кто уже выходили из города, разили их, зажав посередине.
І відрізали відступ Веніамінові, щоб таки покласти йому край, і топтали аж до Ґаваа зі сходу сонця.
Окружив вениамитян, они без отдыха преследовали и разили их до восточной стороны94 Гивы.
І полягло з Веніаміна вісімнадцять тисяч чоловік, усі вони — сильні мужі.
Из вениамитян пало восемнадцать тысяч человек, все они были храбрыми воинами.
Вони звернули вбік і втекли в пустелю, до скелі Реммона, та їх дозбирували на дорогах — ще п’ять тисяч чоловік. І гналися за ними аж до Ґадама, і вбили з них ще дві тисячі чоловік.
Когда они повернулись и побежали к пустыне, к скале Риммон, израильтяне перебили пять тысяч человек на дорогах. Они гнались за ними до самого Гидома и сразили еще две тысячи.
І було в той день усіх, які полягли з-посеред Веніаміна, двадцять п’ять тисяч чоловік, які носили меч, усі вони — сильні мужі.
В тот день пало двадцать пять тысяч вениамитян, носивших меч; все они были храбрыми воинами.
Вони повернули вбік і втекли в пустелю, до скелі Реммона, — шістсот мужів, — і перебували на скелі Реммона чотири місяці.
Но шестьсот человек повернулись и бежали в пустыню к скале Риммон, и там оставались четыре месяца.
Та ізраїльські мужі оточили синів Веніаміна і побили їх вістрям меча ззовні міста — аж до худоби, аж до кожного, хто знайшовся в усіх містах. А на міста, які їм траплялися, насилали вогонь.
Израильтяне вернулись к вениамитянам и предали их мечу — людей, животных и все, что нашли. И все города на их пути они подожгли.