Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
У Масифі кожен ізраїльський муж поклявся, кажучи: Жоден з нас не дасть Веніамінові свою дочку за жінку!
Израильтяне поклялись в Мицпе:
— Никто из нас не отдаст свою дочь замуж за вениамитянина.
— Никто из нас не отдаст свою дочь замуж за вениамитянина.
І прийшов увесь народ до Масифи і Ветиля, і перебували там аж до вечора перед Богом, вони підвищили свій голос, заплакали великим плачем
Народ пошел в Вефиль, где и сидели перед Богом до вечера, громко и горько плача.
і сказали: Навіщо, Господи, Боже Ізраїля, сталося це сьогодні в Ізраїлі, коли ми недорахувалися одного племені в Ізраїлі?
— О Господь, Бог Израиля, — говорили они, — почему это случилось с Израилем? Почему сегодня у Израиля недостает одного рода?
І сталося на другий день, що піднявся народ, вони збудували там жертовника і принесли всепалення спасіння.
На следующее утро, встав рано, народ построил там жертвенник и принес на нем всесожжения и жертвы примирения.
І сказали ізраїльські сини: Хто той, котрий з-поміж усіх ізраїльських племен не прийшов на збір до Господа? Бо велика клятва була на тому, хто не приходив до Господа до Масифи, заклинаючи: Такий неодмінно помре [1]!
И израильтяне спросили:
— Какой из всех родов Израиля не пришел на собрание перед Господом?
Они дали великую клятву, что всякий, кто не придет на собрание перед Господом в Мицпу, непременно будет предан смерти.
— Какой из всех родов Израиля не пришел на собрание перед Господом?
Они дали великую клятву, что всякий, кто не придет на собрание перед Господом в Мицпу, непременно будет предан смерти.
І потішили себе ізраїльські сини за Веніаміном, своїм братом, і говорили: Сьогодні втрачено одне плем’я з Ізраїля.
Израильтяне горевали о своих братьях вениамитянах.
— Сегодня от Израиля отсечен один род, — говорили они. —
— Сегодня от Израиля отсечен один род, — говорили они. —
Що вчинимо тим, які залишилися, стосовно жінок? Ми ж поклялися Господу, не давати їм з наших дочок за жінок!
Где нам взять жен для тех, кто уцелел, раз мы поклялись Господом не отдавать им в жены наших дочерей?
І сказали: Яке одне з ізраїльських племен, що не прийшло до Господа, до Масифи? І ось в табір на збір не прийшов муж з Явіса ґалаадського.
Затем они спросили:
— Какой из израильских родов не пришел на собрание перед Господом в Мицпу?
Выяснилось, что в лагерь на собрание не пришел никто из Иавеша, что в Галааде;
— Какой из израильских родов не пришел на собрание перед Господом в Мицпу?
Выяснилось, что в лагерь на собрание не пришел никто из Иавеша, что в Галааде;
Порахували народ, і ось там немає мужа з тих, які жили в Явісі ґалаадському.
и когда они пересчитали народ, там не оказалось ни одного из жителей Иавеша, что в Галааде.
І послала туди громада дванадцять тисяч мужів з боєздатних синів, і дали їм вказівку, вимагаючи: Підіть і повбивайте всіх, хто живе в Явісі ґалаадському вістрям меча — жінок і народ!
И тогда общество отправило туда двенадцать тысяч воинов, велев им:
— Идите, предайте мечу всех жителей Иавеша, что в Галааде, вместе с женщинами и детьми.
— Идите, предайте мечу всех жителей Иавеша, что в Галааде, вместе с женщинами и детьми.
Ось ця вимога, яку ви виконаєте: Кожного із чоловічої статі й кожну жінку, яка пізнала чоловіка в постелі, вигубите!
Сделайте вот что: полностью истребите95 всех мужчин и всех женщин, кроме девственниц.
І знайшли з тих, які жили в Явісі ґалаадському, чотириста дівчат — дівиць, які не пізнали чоловіка в постелі, і привели їх у табір до Силома, що є в Ханаанській землі.
Среди жителей Иавеша Галаадского они нашли четыреста девушек, которые еще не спали с мужчиной, и увели их в лагерь в Шило, что в земле Ханаана.
І вся громада послала до нащадків Веніаміна, які на скелі Реммона, і переговорили з ними, і закликали їх до миру.
Все общество послало вениамитянам к скале Риммон предложение заключить мир.
І в той час Веніамін повернувся до ізраїльських синів, і їм дали жінок, які були з жінок Явіса ґалаадського. І таким чином вгодили їм.
Тогда вениамитяне вернулись, и им дали женщин Иавеша, что в Галааде, которых оставили в живых. Но на всех не хватило.
І народ потішився Веніаміном, бо Господь зробив розрив між ізраїльськими племенами.
Народ горевал о Вениамине, потому что Господь не сохранил целостности родов Израиля.
І старійшини громади сказали: Що зробимо для тих, хто залишився, стосовно жінок? Адже з племені Веніаміна вигубили кожну жінку.
И старейшины общества сказали:
— Женщины Вениамина истреблены. Как нам добыть жен для мужчин, которые уцелели?
— Женщины Вениамина истреблены. Как нам добыть жен для мужчин, которые уцелели?
Нехай буде збережений спадок Веніамінові, — сказали вони, — і хай не загине ціле плем’я Ізраїля!
У уцелевших вениамитян должны быть наследники, — сказали они, — чтобы Израиль не потерял один из своих родов.
Та ми не зможемо дати їм жінок з наших дочок, бо ми, ізраїльські сини, поклялися, кажучи: Проклятий, хто дасть жінку Веніамінові!
Мы не можем дать им в жены своих дочерей, ведь мы, израильтяне, поклялись: «Проклят всякий, кто даст жену вениамитянину».
Та в Силомі, — сказали вони, — щороку відбувається свято для Господа, яке є на півночі Ветиля, на сході сонця по дорозі, що йде з Ветиля до Сікімів і з півдня левонського Лівану.
Но смотрите, праздник Господу96 ежегодно празднуется в Шило, что на севере от Вефиля и на востоке от дороги, что ведет от Вефиля в Шехем и на юг от Левоны.
Тож вони дали вказівку синам Веніаміна, кажучи: Підіть і засядьте у виноградниках,
И они научили вениамитян, говоря:
— Идите, спрячьтесь в виноградниках
— Идите, спрячьтесь в виноградниках
і будете спостерігати. Як тільки побачите, що дочки тих, хто живе в Силомі, вийдуть танцювати в Силомі в хороводах, то вийдете з виноградників, і кожен захопить собі жінку з дочок Силома, і повернетеся в землю Веніаміна.
и наблюдайте. Когда девушки Шило выйдут, чтобы кружиться в плясках, выбегайте из виноградников, хватайте каждый себе в жены одну из девушек Шило и ступайте в землю Вениамина.
І коли буде, що прийдуть їхні батьки чи їхні брати судитися з вами, то ми скажемо їм: Змилосердьтеся над ними, адже не кожний одержав собі жінку у війні, бо ви не дали їм, в часі провинилися ви!
Когда их отцы или братья станут жаловаться нам, мы им скажем: «Будьте великодушны и оставьте их нам, потому что мы не взяли для них жен на войне, а раз не вы сами отдали их нам, то и вы не виновны».
І сини Веніаміна вчинили так, і взяли жінок відповідно до їхньої кількості з танцюристок, яких захопили, відійшли і повернулися до свого спадку, збудували собі міста і поселилися в них.
Так вениамитяне и поступили. Когда девушки плясали, каждый мужчина схватил по одной и унес, чтобы она стала его женой. После этого они вернулись в свой удел, отстроили города и поселились в них.
І пішли звідти ізраїльські сини в той час, кожний до свого племені й до свого роду, і пішли туди, кожний до свого спадку.
А израильтяне тогда же покинули то место и пошли домой к своим родам и кланам, каждый — в свой удел.