Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Суддів 3) | (Суддів 5) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Ізраїльські сини продовжували чинити зло перед Господом.
  • Але сини Ізраїля вчинили знову те, що було не довподоби Господеві, коли Егуд помер.
  • І Господь віддав їх у руку Явіна, ханаанського царя, який царював у Асорі. Вождем його війська був Сісара, він жив у Арісоті народів.
  • Господь віддав їх у руки Явінові, ханаанському цареві, що царював у Хацорі. Начальником же його війська був Сісера, що жив у Харошет-Гоїмі.
  • І заволали до Господа ізраїльські сини, бо в нього було дев’ятсот залізних колісниць, і він двадцять років сильно гнобив Ізраїля.
  • Заквилили тоді ізраїльтяни до Господа, бо в Явіна було 900 залізних Колісниць, і він сильно гнітив синів Ізраїля вже дванадцять років.
  • Дружина Лафідота Девора була жінкою-пророчицею, вона судила в Ізраїлі в той час.
  • А під той час Девора, пророчиця, жінка Лаппідота, була в Ізраїлі суддею.
  • І вона, Девора, проживала під фініковим деревом між Рамою і між Ветилем на горі Єфрема, і приходили туди до неї ізраїльські сини, щоб судитися.
  • Сиділа вона собі звичайно під Девора-пальмою, між Рамою й Бетелом, у Ефраїм-горах, і сини Ізраїля приходили судитись до неї.
  • Девора послала і покликала Варака, сина Авінеїма з Кедеса нефталимового, і сказала йому: Хіба тобі не заповів Господь, Бог Ізраїля, піти до гори Тавор і взяти із собою десять тисяч мужів із синів Нефталима й із синів Завулона?
  • Послала вона до Варака, сина Авіноама, з Кадету в Нафталі, й промовила до нього: “Господь, Бог Ізраїля, велить ось що: лаштуйсь у дорогу, виступай на Тавор-гору, взявши з собою десять тисяч чоловік із нафталіїв та завулонян.
  • Я приведу до тебе, до потоку Кісон, Сісару, вождя війська Явіна, його колісниці та його військо, і передам його у твої руки.
  • Я ж заманю до тебе, до Кішон-потоку, Сісеру, начальника війська Явіна, разом з його колісницями й з його військом, і віддам його тобі в руки.”
  • Якщо підеш зі мною, — сказав їй Варак — то я піду, якщо ж не підеш зі мною, то не піду, бо не знаю дня, в який Господь пошле ангела зі мною!
  • А Варак відказав їй: “Коли підеш зо мною, то я піду, коли ж не підеш зо мною — не піду.”
  • А Девора відповіла йому: Я неодмінно піду [1] з тобою, тільки знай, що не буде твоєю слава в дорозі, якою ти підеш, бо рукою жінки Господь відплатить Сісарі! Девора встала і пішла за Вараком до Кедеса.
  • Вона ж до нього: “Піти з тобою я піду, тільки ж слава у поході, в який ти вибираєшся, не припаде тобі, бо Господь жінці видасть Сісеру в руки.” І зібралася Девора й пішла з Вараком до Кадешу.
  • Тож Варак закликав Завулона та Нефталима до Кедеса, і десять тисяч мужів пішли по його стопах. З ним пішла і Девора.
  • Скликав тоді Варак Завулона і Нафталі в Кадеш: десять тисяч чоловік пішло за ним слідом, і Девора пішла з ними.
  • (У той час близькі Кінея відділилися від синів Йовава, тестя Мойсея, і розбили свій намет біля дуба спочиваючих, що є на підході до Кедеса).
  • Хевер же, кеній, відділився був від кеніїв, потомків Ховава, тестя Мойсея, і розіп'яв свій намет біля Бецааннім-дуба, що під Кадешем.
  • Сісарі сповістили, що Варак, син Авінеема, пішов на гору Тавор.
  • Як же Сісері оповіли, що Варак, син Авіноама, пішов на Тавор-гору,
  • Тож Сісара скликав усі свої колісниці (бо в нього було дев’ятсот залізних колісниць) і весь народ, який з ним, з Арісота народів до потоку Кісон.
  • зібрав Сісера всі свої колісниці — дев'ятсот залізних колісниць — і ввесь військовий люд, що мав при собі, від Харошет-Гоїму до Кішон-потоку.
  • А Девора промовила до Варака: Встань, бо це — день, в який Господь передав Сісару у твої руки! Ось хіба Господь не піде перед тобою? І Варак спустився з гори Тавор, а за ним — десять тисяч чоловік.
  • І мовила Девора до Варака: “Готуйсь, бо це той день. Коли Господь дасть тобі Сісеру в руки! Хіба Господь не йде поперед тебе?” От і спустивсь Варак з Тавор-гори, і десять тисяч чоловік з ним
  • І Господь вістрям меча навів на Сісару замішання перед Вараком, на всі його колісниці й на весь його табір. Тож Сісара зіскочив зі своєї колісниці, і втік своїми ногами,
  • Господь навів страх на Сісеру й на всі його колісниці, й на ввесь його табір, перед Вараком, так що Сісера зіскочив з колісниці й утік пішки.
  • Варак же гнався за колісницями й за табором аж до Гаю народів. І поліг увесь табір Сісари від вістря меча, не залишилося жодного.
  • Варак же кинувсь навздогінці за колісницями й за військом аж до Харошет-Гоїму, і все військо Сісери полягло від леза меча, ані одного не зосталось.
  • А Сісара своїми ногами добрався до шатра Яіли, жінки Хавера, кінейця, оскільки був мир між Явіном, царем Асора, і між домом Хавера, кінейця.
  • Сісера ж прибіг пішки до намету Яели, жінки Хевера, кенія, бо між Явіном, царем хацорським, і домом Хевера, кенія, панував мир.
  • Назустріч Сісарі вийшла Яіла й сказала йому: Заверни, володарю мій, заверни до мене, не бійся! І він завернув до неї в шатро, і вона накрила його своєю шкурою.
  • Вийшла ото Яела назустріч Сісері та й каже йому: “Заверни, мій пане, заверни до мене, не бійся!” І зайшов він до неї в намет, і вона прикрила його килимом.
  • А Сісара промовив до неї: Дай мені випити трохи води, бо я спраглий. Тож вона відкрила міх молока, дала йому пити і накрила його обличчя.
  • І каже він до неї: “Дай мені, будь-ласка, трохи води напитись, бо пече мене спрага!” Вона й відчинила бурдюк з молоком, дала йому напитись і прикрила його.
  • А він сказав їй: Стій при вході шатра! І буде, коли хтось до тебе прийде, запитає тебе й скаже тобі: Чи є тут чоловік? — то відповіси: Немає! І вона сховала його у своїй шкурі.
  • Він же каже до неї: “Стань при вході в намет, і коли прийде хтось і питатиме тебе й казатиме: Чи нема кого тут? — то скажи: Ні!”
  • А згодом Яіла, жінка Хавера, взяла кілок від шатра, захопила молот у свою руку і дуже тихо ввійшла до нього. Вона приклала кілок до його скроні й пробила до землі, він же попручався між її колінами, віддав душу й помер.
  • Тоді Яела, жінка Хевера, вхопила наметового кілка, взяла у руки молот, підступила стиха до нього та й загнала кілка йому в скроню так, що кілок пройшов у землю, бо Сісера заснув був глибоко від утоми. Так помер він.
  • І ось появився Варак, який гнався за Сісарою! А Яіла вийшла йому назустріч і промовила до нього: Іди сюди, я покажу тобі чоловіка, якого ти шукаєш! І він увійшов до неї, і ось Сісара лежить мертвий, а в його скроні — кілок.
  • Аж ось з'явився й Варак, що гнався за Сісерою; вийшла Яела йому назустріч та й каже до нього: “Ходи, я покажу тобі того, кого шукаєш.” Ввійшов він до неї, аж ось Сісера простягнутий на землі, лежить мертвий, з кілком у скроні.
  • Так Господь Бог упокорив у той день Явіна, царя Ханаану, перед ізраїльськими синами.
  • Так Господь принизив Явіна, ханаанського царя, перед синами Ізраїля,
  • І пішла рука ізраїльських синів, ідучи і стаючи тяжчою на Явіні, цареві Ханаану, доки вони не вигубили його.
  • і рука синів Ізраїля тяжіла все важче над Явіном, царем ханаанським, аж покіль вони не знищили Явіна, царя ханаанського.

  • ← (Суддів 3) | (Суддів 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025