Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І Девора та Варак, син Авінеема, заспівали в той день, і вона виголосила:
Засьпівали тодї Дебора та Барак Абиноаменко такими словами:
Коли постали вожді в Ізраїлі, — у виборі народу благословіть Господа!
Ізраїль відомщен, народ схаменувся, прославіте Господа!
Послухайте, царі, послухайте, сильні сатрапи! Я співатиму Господу, заспіваю Богові Ізраїля.
Чуйте се, царі з князями, чуйте й памятайте: Я сьпіваю, в струни граю в Господнюю славу!
Господи, при Твоєму виході із Сиїра, коли підводився Ти з поля Едома, земля затремтіла, небо засмутилося, і хмари крапали водою.
Як ійшов єси з Сеїру, Господи, з Едому, стався трус по всїй вселенній на землї й на небі; на землї все затремтїло, (небеса гучали), краплями взялися хмари, ринули водою.
Гори порушилися в присутності Господа, — цей Синай в присутності Господа, Бога Ізраїля.
Істаялись перед Богом (віковічні) гори, й Синай великий танув од лиця Господня.
У дні Самеґара, сина Аната, у дні Яіли забракло царів і пішли протоптаними стежками, пішли покрученими шляхами.
За Самгора Анатенка, за Яїли стало пусто по шляхах (пробойних); ті що перше прохожали прямими шляхами, обходили тоті місця хиба манівцями.
Не стало порадника в Ізраїлі, не стало, аж доки не постала Девора, бо постала матір в Ізраїлі!
Не стало людей по містах, в Ізраїля селах, покіль ти не встала, Деборо, Ізраїля мати!
Забажали нових богів, як хліб ячмінний, чи побачу захист від списів у сорока тисячах.
Нових богів вибирали, з того й війна у воротах. А чи видїв хто щит або спис у сорока тисяч Ізраїля?
Серце моє — в заповіданому Ізраїлеві. Сильні народу, благословіть Господа!
Я всїм серцем прихиляюсь до всїх тих гетьманів, що обстали за народом бідним Ізраїля, хвалїте ж Господа!
Ви, які сидите на ослах, які сидите на колісницях,
Ви, що їздите звичайно на ослицях білих, що на келимах прилюдно судите суд право, та проходжаєтесь: по дорозї, сьпівайте пісню!
проголошуйте голосом тих, хто повертається, між тими, які веселяться! Там віддадуть справедливість Господу. Праведні отримали міць в Ізраїлі. Тоді Господній народ спустився до своїх міст.
Серед гомону зганяючих стада при криницях нехай лунає хвала Господу, хвала гетьманам Ізраїля, як виступив 'д воротам народ Господень!
Підіймись, підіймись, Деворо! Збуди десятки тисяч в народі! Підіймись, підіймись, говори в пісні! Устань, зміцнюючись, Вараче, — зміцни, Деворо, Варака! Захопи в полон твоїх бранців, сину Авінеема!
Вставай, вставай, Деборо! Вставай, пісню засьпівай! Ти ж, Бараче, підіймайся, веди полонників твоїх, сину Абиноаменів!
Коли зміцніла його сила? Господи, приборкай мені сильніших за мене.
Не многим із сильних підхилив він народ, Господь підхилив менї хоробрих.
Народ Єфрема нехай помститься їм у долині свого брата Веніаміна серед Твоїх народів. З мене, Махіра, вийшли допитливі, а із Завулона Господь воює за мене між сильними, які звідти, спроможного вести скіпетром.
І прийшли від Ефраїма ті що в Амалику вкоренились; за тобою Бенямине, серед люду твого; від Махира йшли начальники, й від Забулону люде поважнії вивели військо до бою.
В Іссахарі з Деворою послав своїх піших у долину. Навіщо ти живеш посеред губ? Простягнув ноги свої? У поділах Рувима — великі пошуки серця.
І князї від Іссахара вийшли з Деборою; а Іссахар так як Барак кинувся в долину пішки. Тільки у племен Рубена була незгода.
Навіщо мені сидіти між масфатемцями, щоб вислуховувати свистіння тих, які встають? Щоб перейти до того, що Рувима, великі пошуки серця.
Ой чи довго ж вам седїти посеред вівчарень, та прислуховатись блеянню стад? Так, у племен Рубенових була незгода.
Ґалаад отаборився на другому боці Йордану, і навіщо Дан живе в кораблях? Асир поселився біля берега морів і отаборився на його берегах.
Галаад живе собі тихо за Йорданню, а Данові чого боятись із кораблями? А й Ассер опочиває уз морські затони.
Завулон — народ, який зганьбив свою душу до смерті, та Нефталим на висоті поля.
Забулон же (люд-одвага), душу смертї оддав він; так і Нафталїй на гори на високі знявся.
Прийшли царі й стали до бою, тоді воювали царі Ханаана в Тенаху біля води Маґедда, багато срібла вони не взяли.
Повиходили до бою царі, царі Канаанські в Танаах у вод Мегидонських, та не здобули анї трохи срібла.
З неба воювали зорі, зі свого чину воювали із Сісарою.
Воювали з неба зорі, били на Сизару, (із доріг своїх на його) виступили боєм.
Потік Кісон викинув їх, потік кадимімський, потік Кісон. Потопче їх моя сильна душа.
Той Кисон, бурчак (потужний), різко рвав і нїс їх. Поток Кедумим, потік Кисон. Жени, душе моя, сильних у ростїч!
Тоді відрубали копита коневі, тупотіння його сильних.
Ой ламалися ж у коней копита від бігу, від утечі сильних.
Прокляніть Марозу, — сказав Господній ангел, — прокляттям прокляніть тих, хто живе в ній, бо не пішли на допомогу Господу! Наш помічник — Господь — у сильних бійцях.
Проклинайте Мероз, каже ангел Господень, прокленїть, прокленїть осадників його, що не прийшли на підмогу Господеві, на поміч Господу з сильними своїми!
Нехай благословенна буде з жінок Яіла, дружина Хавера, кінейця, з-поміж жінок у наметах нехай буде благословенна.
Ти ж бувай благословенна між жінками, Яїле, Геберихо Кенеянко, між жінками в шатрах бувай благословенна!
Води він попросив у неї, і дала йому молока, у посудині сильних піднесла масло.
Він води прохав у тебе, молока дала ти; піднесла ти в пишній чаші сьвіжого, густого.
Свою ліву руку простягнула до кілка, праву свою — до робочої киянки, і вбитий був Сісара! Вона зранила його голову, розбила і пробила його скроню.
Праворуч колка вхопила, лїворуч довбеньку, наскрізь голову проткнула (пишному) Сизарі.
Між її стопами, схилившись, він упав, — заснув поміж її ніг. Де прихилив свою голову, там нещасний і поліг.
В ноги їй упав — простягся, в ноги їй упав він, і лежав без духу лїжма, лїжма лїг убитий.
Через вікно гляділа матір Сісари, через решітку вдивляючись за тими, які були із Сісарою. Чому забарилася прибути його колісниця? Чому затрималися стопи його колісниць?
Мати же Сизари в вікно позирає, крізь решітку позирає, і так промовляє: гаються щось колесницї, не тупотять конї!
Мудрі її провідні жінки відповідали їй, і вона давала відповідь собі словами:
З князївень же розумнїщі гарно їй толкують, а сама вона слова їх залюбки мовляє:
Хіба ж не знайдуть його, як він ділить здобич? Як приємне чинить приятелям — на голову сильного; здобич кольорова Сісарі, — розфарбована різнокольорова здобич, різнобарвно розфарбована здобич довкола його шиї…
Певно ще паюють добич, одному по дївцї чи й по дві; а луп Сизарин — шати златошиті, в мережках барвистих шати, зняті з плечей врага.