Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І Девора та Варак, син Авінеема, заспівали в той день, і вона виголосила:
І співала Дево́ра й Бара́к, син Авіноамів, того дня, говорячи:
Коли постали вожді в Ізраїлі, — у виборі народу благословіть Господа!
„Що в Ізраїлі закнязюва́ли князі́, що наро́д себе же́ртвувати став, — поблагослові́те ви Господа!
Послухайте, царі, послухайте, сильні сатрапи! Я співатиму Господу, заспіваю Богові Ізраїля.
Почуйте, царі, уші наставте, князі: я — Господе́ві я буду співати, виспі́вувати буду Господа, Бога Ізраїля!
Господи, при Твоєму виході із Сиїра, коли підводився Ти з поля Едома, земля затремтіла, небо засмутилося, і хмари крапали водою.
Господи, — як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едо́мського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощи́ли водою.
Гори порушилися в присутності Господа, — цей Синай в присутності Господа, Бога Ізраїля.
Перед Господнім лицем розпливалися гори, — цей Сіна́й перед Господом, Богом Ізраїля.
У дні Самеґара, сина Аната, у дні Яіли забракло царів і пішли протоптаними стежками, пішли покрученими шляхами.
За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли доро́ги, подоро́жні ж ходили крутими доро́гами.
Не стало порадника в Ізраїлі, не стало, аж доки не постала Девора, бо постала матір в Ізраїлі!
Нестало селя́нства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Дево́ра, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.
Забажали нових богів, як хліб ячмінний, чи побачу захист від списів у сорока тисячах.
Коли вибрав нови́х він богі́в, тоді в брамах війна зачала́сь. Поправді кажу́ вам, — небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!
Серце моє — в заповіданому Ізраїлеві. Сильні народу, благословіть Господа!
Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для наро́ду, — поблагословіте ви Господа!
Ви, які сидите на ослах, які сидите на колісницях,
Ті, хто їздить на білих осли́цях, хто сидить на килима́х та дорогою ходить, — оповідайте!
проголошуйте голосом тих, хто повертається, між тими, які веселяться! Там віддадуть справедливість Господу. Праведні отримали міць в Ізраїлі. Тоді Господній народ спустився до своїх міст.
Через крик при ділі́нні здоби́чі між місця́ми, де воду беру́ть, — там виспівують правди Господні, правди селя́нства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній наро́д.
Підіймись, підіймись, Деворо! Збуди десятки тисяч в народі! Підіймись, підіймись, говори в пісні! Устань, зміцнюючись, Вараче, — зміцни, Деворо, Варака! Захопи в полон твоїх бранців, сину Авінеема!
Збудися, збудися, Дево́ро! Збудися, збудися, — і пісню співай! Устань, Бара́ку, і візьми до неволі своїх полоне́них, сину Авіноа́мів!
Коли зміцніла його сила? Господи, приборкай мені сильніших за мене.
Тоді позосталий зійшов до поту́жних наро́ду, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.
Народ Єфрема нехай помститься їм у долині свого брата Веніаміна серед Твоїх народів. З мене, Махіра, вийшли допитливі, а із Завулона Господь воює за мене між сильними, які звідти, спроможного вести скіпетром.
Від Єфрема прийшли були ті, що в Амали́ку їх корень; Веніямин за тобою, серед наро́дів твоїх; від Махі́ра зійшли були провідники́; а від Завуло́на оті, хто веде пером пи́саря.
В Іссахарі з Деворою послав своїх піших у долину. Навіщо ти живеш посеред губ? Простягнув ноги свої? У поділах Рувима — великі пошуки серця.
І князі Іссахарові ра́зом з Дево́рою, і Іссаха́р, як Бара́к, був відпу́щений пішки в долину. Великі виві́дування у Рувимових відділах!
Навіщо мені сидіти між масфатемцями, щоб вислуховувати свистіння тих, які встають? Щоб перейти до того, що Рувима, великі пошуки серця.
Чого ти усівсь між коша́рами, щоб слухати ме́кання стад? Великі виві́дування у Рувимових відділах!
Ґалаад отаборився на другому боці Йордану, і навіщо Дан живе в кораблях? Асир поселився біля берега морів і отаборився на його берегах.
Пробуває Ґілеад на тім боці Йорда́ну, а Дан — чому на кораблях буде ме́шкати він? На березі моря осівся Аси́р, і при потоках своїх пробува́є.
Завулон — народ, який зганьбив свою душу до смерті, та Нефталим на висоті поля.
Завуло́н — це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефтали́м — на польови́х висота́х.
Прийшли царі й стали до бою, тоді воювали царі Ханаана в Тенаху біля води Маґедда, багато срібла вони не взяли.
Царі прибули́, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здоби́чі срібла не взяли́.
З неба воювали зорі, зі свого чину воювали із Сісарою.
Із неба войовано, — зо́рі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.
Потік Кісон викинув їх, потік кадимімський, потік Кісон. Потопче їх моя сильна душа.
Кішонський поті́к позмітав їх, поті́к стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе́ моя!
Тоді відрубали копита коневі, тупотіння його сильних.
Тоді стукотіли копи́та коня від бігу швидко́го, від бігу його скакуні́в!
Прокляніть Марозу, — сказав Господній ангел, — прокляттям прокляніть тих, хто живе в ній, бо не пішли на допомогу Господу! Наш помічник — Господь — у сильних бійцях.
„Прокляні́те Мероза“, каже Ангол Господній, „проклясти́ — прокляні́ть його ме́шканців, бо вони не прийшли Господе́ві на поміч, Господе́ві на поміч з хоробрими!“
Нехай благословенна буде з жінок Яіла, дружина Хавера, кінейця, з-поміж жінок у наметах нехай буде благословенна.
Нехай буде благословенна між жінка́ми Яїл, жінка кенаиеянина Хевера, — нехай буде благословенна вона між жінка́ми в наметі.
Води він попросив у неї, і дала йому молока, у посудині сильних піднесла масло.
Води́ він просив — подала́ молока, у царській чаші прине́сла п'янке́ молоко.
Свою ліву руку простягнула до кілка, праву свою — до робочої киянки, і вбитий був Сісара! Вона зранила його голову, розбила і пробила його скроню.
Ліву руку свою до кілка́ простягає, а прави́цю свою — до молотка́ робітни́чого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому го́лову, і скро́ню розбила й пробила йому́.
Між її стопами, схилившись, він упав, — заснув поміж її ніг. Де прихилив свою голову, там нещасний і поліг.
Між но́ги її він схилився, упав і лежав, між но́ги її він схилився, упав, — де схиливсь, там забитий упав.
Через вікно гляділа матір Сісари, через решітку вдивляючись за тими, які були із Сісарою. Чому забарилася прибути його колісниця? Чому затрималися стопи його колісниць?
Через вікно виглядала та голосила Сісе́рина мати крізь ґрати: „Чому коле́сниця його припізни́лась вернутись? Чому припізнились коле́са запря́жок його?“
Мудрі її провідні жінки відповідали їй, і вона давала відповідь собі словами:
Мудрі княги́ні її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:
Хіба ж не знайдуть його, як він ділить здобич? Як приємне чинить приятелям — на голову сильного; здобич кольорова Сісарі, — розфарбована різнокольорова здобич, різнобарвно розфарбована здобич довкола його шиї…
„Ось здо́бич знахо́дять та ділять вони, — бра́нка, дві бра́нці на кожного му́жа! А здо́бич із шат кольоро́вих — Сісері, здобич із шат кольоро́вих, різноба́рвна ткани́на, на два боки гапто́вана, — жінці на шию“.