Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І чинили ізраїльські сини зло перед Господом, і передав їх Господь у руки Мадіяма на сім років.
Але сини Ізраїля вчинили, що Господеві було не довподоби, й Господь віддав їх мідіянам у руки на сім років.
І стала міцною рука Мадіяма на Ізраїлі. Тож ізраїльські сини від мадіямської присутності поробили собі в горах загорожі, печери і твердині.
І рука мідіян затяжіла над Ізраїлем так гнітюче, що сини Ізраїля мусіли наробити собі гірських сховків, вертепів та кріпостей.
І було, коли сіяв ізраїльський чоловік, і приходив Мадіям, Амалик і сини сходу, і підходили на нього,
І що ізраїльтяни було понасівають, здіймуться мідіяни, амалекитяни й сини сходу походом проти них;
ставали до бою проти них і нищили плоди землі аж до підходу до Ґази. Не залишали потрібного для життя в Ізраїлі, і для стада, і теляти, і осла,
заляжуть табором та й нівечать увесь урожай краю аж до Гази і не зоставляють нічого на прожиток Ізраїлеві, ані овечки, ані вола, ані осла.
бо вони та їхня худоба приходили і приносили свої намети, приходили численністю, наче сарана, і їм та їхнім верблюдам не було числа, і приходили в ізраїльську землю її нищити.
Бо наступали вони з худобою, і наметів у них було безліч, як сарани, та й їх самих і верблюдів було безчисла, і насувались вони на землю, щоб пустошити її.
І дуже збіднів Ізраїль від присутності Мадіяма, і заволали ізраїльські сини до Господа.
Ізраїль ослаб вельми через мідіян, і заголосили сини Ізраїля до Господа.
І сталося, коли заволали Ізраїльські сини до Господа через Мадіяма,
І як заквилили сини Ізраїля до Господа на мідіян,
то Господь послав до ізраїльських синів чоловіка-пророка, і він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я є Той, Хто вивів вас із Єгипту, і Я вивів вас з дому рабства,
то послав Господь пророка до синів Ізраїля, що промовив до них: “Так каже Господь, Бог Ізраїля: Я вивів вас з Єгипту, визволив вас із дому рабства.
і Я вирвав вас з руки Єгипту і з руки всіх, хто гнобив вас. Я прогнав їх з-перед вас, і Я дав вам їхню землю,
Я вирятував вас із рук єгиптян і з рук усіх ваших гнобителів, і, попроганявши їх перед вами, дав вам їхню землю;
і Я сказав вам: Я — Господь, ваш Бог, не боятиметесь аморейських богів, між якими (в їхній землі) ви живете! Але ви не послухалися Мого голосу.
і сказав до вас: я Господь, Бог ваш; не почитайте богів аморійських, що в їхній землі живете. Та ви не послухалися голосу мого.”
І прийшов Господній ангел, і сів під дубом, що є в Ефраті Йоаса, батька Авієзри, а Ґедеон, його син, молотив пшеницю у виноградній давильні, щоб втекти з-перед Мадіяма.
І прийшов ангел Господній та й сів в Офрі під дубом, що належав Йоашеві Авієзеріеві, саме тоді, як син його Гедеон товк пшеницю у ступі, щоб сховати її від мідіян.
Господній ангел з’явився йому і промовив до нього: Господь з тобою, могутній силою!
Ангел Господній з'явивсь йому та й каже до нього: “Господь з тобою, хоробрий чоловіче!”
А Ґедеон відповів йому: У мені, володарю? І якщо є Господь з нами, то чому нас спіткали всі ці нещастя? І де є всі Його чудеса, про які розповіли нам наші батьки, кажучи: Хіба Господь не вивів нас із Єгипту? А тепер нас Він відкинув і передав нас у руки Мадіяма!
А Гедеон до нього: “Любий мій пане, коли ж Господь з нами, так чого ж усе це скоїлося з нами? І де всі його чудеса, що про них нам наші батьки оповідали, казавши: Хіба не вивів Господь нас із Єгипту? Та ось тепер Господь і відіпхнув нас і віддав нас у руки мідіянам.”
Господній ангел поглянув на нього і сказав йому: Іди у твоїй силі й спасеш Ізраїль! Ось я тебе послав!
Господь же звернувся до нього й сказав: “Іди в оцій твоїй силі. Ти врятуєш Ізраїля від руки мідіян. Знай, я тебе посилаю!”
Та Ґедеон йому відповів: Через мене, володарю, чим спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найсмирніша в роді Манасії, і я малий в домі мого батька.
Та Гедеон відрік йому: “Мій Владико любий! Чим же я вирятую Ізраїля? Родина моя найостанніша в Манассії, та й я найменший у домі мого батька.”
А Господній ангел сказав йому: Господь буде з тобою, і поб’єш Мадіяма, як одного чоловіка.
Господь же сказав до нього: “Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіян, як одного чоловіка.”
Якщо ж я знайшов милість у твоїх очах, — сказав йому Ґедеон, — то подаси мені знак, що ти говориш зі мною!
Тоді Гедеон сказав: “Якщо я знайшов ласку в очах у тебе, то прошу тебе, дай мені знак, що це ти зо мною розмовляєш.
Не підіймешся звідси, доки не прийду я до тебе, принесу мою жертву і покладу перед тобою. І той відповів: Я сидітиму, доки ти не повернешся.
Не відходь, прошу, звідси, доки не повернусь до тебе й не принесу дар від мене, поклавши перед тобою.” А той: “Буду ждати, — каже, — покіль повернешся.”
І Ґедеон увійшов у дім, приготував козеня з кіз, прісний хліб з ефи борошна і поклав м’ясо в кошик, а юшку налив у посудину і виніс йому під дуб, і поклонився.
Пішов Гедеон і приготував козенятко та неквашених коржів з однієї ефи муки. М'ясо поклав у кошик, а юшку влив у горщик; виніс те все й поставив перед ним під дубом.
А Господній ангел сказав йому: Візьми м’ясо та прісні хліби і поклади на тому камені, та вилий юшку. І він учинив так.
Ангел же Божий сказав йому: “Візьми м'ясо та неквашені коржі й поклади на цю скелю, а юшку вилий.” І зробив так.
Тоді Господній ангел простягнув кінець палиці, яка була в його руці, і доторкнувся до м’яса й прісного хліба, і піднявся вогонь з каменя, і пожер м’ясо й прісний хліб. І Господній ангел відійшов з-перед його очей.
Тоді ангел Господній кінцем палиці, що тримав у руці, приторкнувсь до м'яса й коржів, і піднявсь огонь із скелі й пожер м'ясо й коржі. Ангел же Господній зник з очей у нього.
І побачив Ґедеон, що це Господній ангел, і сказав Ґедеон: О, о, Господи, Господи, бо побачив я Господнього ангела обличчям в обличчя!
І побачив тоді Гедеон, що то був ангел Господній і скрикнув: “Горе мені, Господи Боже, бо я бачив ангела Господнього віч-на-віч.”
А Господь сказав йому: Мир тобі, не бійся, не помреш!
Господь же мовив до нього: “Мир тобі, не бійся, ти не вмреш!”
І Ґедеон збудував там жертовник Господу, і назвав його: Мир Господній, який ще є аж до цього дня в Ефраті батька Езрі.
Спорудив Гедеон там жертовник Господеві й назвав його: “Господь — мир”. І досі він стоїть в Офрі Авієзеріїв.
І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми годоване теля твого батька, семилітнє теля, і знищиш жертовник Ваала, який є у твого батька, і вирубаєш священний гай, що біля нього,
Тієї ж самої ночі сказав йому Господь: “Візьми бичка твого батька і другого бичка семилітка й зруйнуй жертовник Ваала, що в твого батька, й порубай Ашеру, що стоїть коло нього.
і збудуєш жертовник Господу, Богові твоєму, Який з’явився тобі на верхів’ї цієї гори Маоз у призначеному місці. І візьмеш друге теля, і принесеш всепалення на дровах священного гаю, який вирубаєш.
І тоді спорудиш Господеві, Богу твоєму, на верху тієї кам'яної тверді, жертовник. Потім візьмеш другого бичка й принесеш його у всепалення на дровах Ашери, що порубаєш.”
Тож Ґедеон взяв тринадцять мужів зі своїх рабів, і вчинив так, як сказав йому Господь. І сталося, оскільки він побоявся дому свого батька і мужів міста, щоб вчинити це вдень, то вчинив уночі.
Узяв тоді Гедеон десять чоловік із своїх слуг і вчинив, як повелів йому Господь; але що боявся родини батька свого й мешканців міста, замість робити це днем, зробив вночі.
І мужі міста встали вранці, і ось рознесений жертовник Ваала, а священний гай, що біля нього, вирубаний, і годоване теля принесене у всепалення на збудованому жертовнику.
Встали мешканці міста рано-вранці й побачили зруйнований жертовник Ваала й Ашеру, що біля нього, порубану, і другого бичка, принесеного в жертву на новоспорудженому жертовнику.
І запитував кожний свого сусіда: Хто вчинив цю справу? Тож вони перевірили і дослідили, і сказали: Ґедеон, син Йоаса, учинив цю справу!
І заходились вони один одного питати: “Хто це зробив?” І, по докладних розпитах та розслідах, сказано їм: “Гедеон, син Йоаша, таке вчинив.”
І сказали мужі міста до Йоаса: Виведи твого сина, і нехай помре, бо розніс жертовника Ваала, і тому що вирубав священний гай, який біля нього!
І сказали тоді мешканці міста до Йоаша: “Виведи сина твого! Смерть йому, бо зруйнував жертовник Ваала й порубав Ашеру, що була біля нього.”
Та Йоас відповів мужам, які стояли проти нього: Хіба ви тепер судитимете за Ваала? Чи ви його рятуєте? Хто його скривдив, нехай помре до ранку! Якщо він є богом, нехай помститься за себе, бо розніс його жертовника!
Та Йоаш відповів усім, що стояли проти нього: “То це ви хочете обстоюватися за Ваала? Чи, може, хочете допомогти йому? Хто за нього буде вставлятись, той помре ще До завтрішнього ранку. Коли він бог, сам нехай постоїть за себе супроти того, хто зруйнував його жертовник.”
І назвали Ґедеона в той день Суд Ваала, бо він розніс його жертовника.
І того дня прозвано Гедеона “Єрувваал”, тобто “Нехай судиться з ним Ваал”, — бо він зруйнував його жертовник.
У той час весь Мадіям, Амалик і сини сходу зібралися разом, перейшли і отаборилися в долині Єзраела.
Тоді всі мідіяни, амалекитяни та сини сходу зібралися разом і, переправившись (через Йордан), отаборились у Єзреел-долині.
Божий Дух зміцнював Ґедеона, і він затрубив у ріг, і закричав Авієзер за ним.
Зійшов тоді на Гедеона дух Господній і він засурмив, і родина Авієзера зібралась іти з ним.
Він послав послів по всьому Манасії, і закричав сам за ним. Послав послів також до Асира, до Завулона і до Нефталима, і вони вийшли йому назустріч.
Послав Гедеон послів і до всього Манассії, що теж зібрався, щоб іти з ним. Потім послав послів до Ашера, Завулона та Нафталі, й вони вийшли їм назустріч.
І Ґедеон сказав Богові: Якщо спасаєш Ізраїля моєю рукою, як Ти і сказав,
Промовив тоді Гедеон до Бога: “Коли ти справді хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою, як обіцяв,
то ось я кладу вовняну шкуру на току, і якщо роса буде тільки на шкурі, а на всій землі буде сухо, то знатиму, що спасаєш Ізраїля моєю рукою, — як Ти і сказав.
то ось я розстелю на току вовняне руно. Якщо роса впаде тільки на руно, а вся земля буде суха, то знатиму, що спасеш Ізраїля моєю рукою, як обіцяв.”
І сталося так. І встав Ґедеон вранці, і викрутив шкуру, і потекла зі шкури роса — повна посудина води.
Так і сталось. Устав він другого дня вранці, стиснув руно та витиснув з нього росу, повну чашу води.
Та Ґедеон промовив до Бога: Хай не запалає Твій гнів на мене, — заговорю ще раз. І випробую ще раз на шкурі, тож нехай буде тільки на шкурі сухо, а на всій землі нехай буде роса.
Однак же Гедеон промовив до Бога: “Нехай твій гнів не запалає проти мене, коли ще раз промовлю. Дозволь мені, прошу, зробити ще одну пробу з руном: нехай тільки воно буде сухе, на всій же землі нехай буде роса.”