Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
І сказав Ґедеонові чоловік-єфремець: Що це за діло вчинив ти нам, щоб не покликати нас, коли виходив ти воювати проти Мадіяма? І вони його сильно звинувачували.
И сказали ему Ефремляне: зачем ты это сделал, что не позвал нас, когда шёл воевать с Мадианитянами? И сильно ссорились с ним.
А він сказав їм: Що вчинив я тепер, порівняно з вами? Хіба дозбирані Єфремом рештки не кращі від збору винограду Авієзера?
Гедеон отвечал им: сделал ли я что такое, как вы ныне? Не счастливее ли Ефрем добирал виноград, нежели Авиезер обирал?
У вашу руку Господь передав володарів Мадіяма — Орива і Зива! І що міг я вчинити такого, як ви? І вони спинилися. Тоді утихомирився їхній дух супроти нього, коли він промовив ці слова.
В ваши руки предал Бог князей Мадиамских Орива и Зива, и что мог сделать я такое, как вы? Тогда успокоился дух их против него, когда сказал он им такие слова.
І прийшов Ґедеон до Йордану, і перейшов його, а з ним — триста мужів, підупалих духом і голодних.
И пришёл Гедеон к Иордану, перешёл сам и триста человек, бывшие с ним. Они были утомлены, преследуя врагов.
І сказав він мужам Сокхота: Дайте хліба народові, який зі мною, бо вони голодні, я ж женуся за Зевеем і Салманою, мадіямськими царями!
И сказал он жителям Сокхофа: дайте хлеба народу, который идёт за мною; они утомились, а я преследую Зевея и Салмана, царей Мадиамских.
А старійшини Сокхота сказали: Хіба рука Зевея і Салмани тепер у твоїй руці, щоб ми дали твоєму війську хліба?
Князья Сокхофа сказали: разве рука Зевея и Салмана уже в твоей руке, чтобы нам войску твоему давать хлеб?
Не так! — сказав Ґедеон, — коли дасть Господь Зевея і Салману в мої руки, то натру ваші тіла в тернині пустелі й у Варконімі!
И сказал Гедеон: за это, когда предаст Господь Зевея и Салмана в руки мои, я растерзаю тело ваше терновником пустынным и молотильными зубчатыми досками.
І він пішов звідти до Фануїла, і сказав їм так само, а мужі Фануїла відповіли йому так, як відповіли йому мужі Сокхота.
Оттуда пошёл он в Пенуэл и то же сказал жителям его, и жители Пенуэла отвечали ему то же, что отвечали жители Сокхофа.
І він пригрозив мужам Фануїла, говорячи: Коли я повернуся з миром, то рознесу цю вежу!
Он сказал и жителям Пенуэла: когда я возвращусь в мире, разрушу башню сию.
І Зевей та Салмана — в Каркарі, а з ними — їхній табір, якихось п’ятнадцять тисяч тих, які залишилися в усьому таборі із синів сходу, а тих, котрі полягли, було сто двадцять тисяч мужів, які носили меч.
Зевей же и Салман были в Каркоре и с ними их ополчение до пятнадцати тысяч, всё, что осталось из всего ополчения жителей востока; пало же сто двадцать тысяч человек, обнажающих меч.
І пішов Ґедеон дорогою тих, які жили в наметах, на сході Навета напроти Зевея, і розгромив табір, а табір був самовпевнений.
Гедеон пошёл к живущим в шатрах на восток от Новы и Иогбеги и поразил стан, когда стан стоял беспечно.
Та Зевей і Салмана втекли, і він гнався за ними, і схопив обох царів Мадіяма: Зевея та Салману, і вигубив увесь їхній табір.
Зевей и Салман побежали; он погнался за ними и схватил обоих царей Мадиамских, Зевея и Салмана, и весь стан привёл в замешательство.
І повернувся Ґедеон, син Йоаса, з війни зі схилу Ареса.
И возвратился Гедеон, сын Иоаса, с войны от возвышенности Хереса.
І схопив юнака із чоловіків Сокхота, і допитав його, і написав до них — до володарів Сокхота та їхніх старійшин, до сімдесяти п’яти мужів.
И захватил юношу из жителей Сокхофа и выспросил у него; и он написал ему князей и старейшин Сокхофских семьдесят семь человек.
І прийшов Ґедеон до володарів Сокхота, і сказав їм: Ось Зевей і Салмана, через яких ви зганьбили мене, кажучи: Хіба рука Зевея і Салмани тепер у твоїй руці, щоб ми дали твоїм ослаблим мужам хліба?
И пришёл он к жителям Сокхофским, и сказал: вот Зевей и Салман, за которых вы посмеялись надо мною, говоря: «разве рука Зевея и Салмана уже в твоей руке, чтобы нам давать хлеб утомившимся людям твоим?»
І він узяв володарів і старійшин міста, і поволік їх по тернині пустелі, по гострих колючках, — поволік ними мужів Сокхота.
И взял старейшин города и терновник пустынный и зубчатые молотильные доски и наказал ими жителей Сокхофа;
І вежу Фануїла він розніс, і повбивав мужів міста.
и башню Пенуэльскую разрушил, и перебил жителей города.
Тоді він запитав Зевея та Салману: Де мужі, яких ви вбили в Таворі? А вони сказали: Такі, як ти — твоя подоба схожа до них, на вигляд їхня зовнішність як у царських синів.
И сказал Зевею и Салману: каковы были те, которых вы убили на Фаворе? Они сказали: они были такие, как ты, каждый имел вид сынов царских.
Це брати мої, — сказав Ґедеон, — сини моєї матері! І поклявся їм: Живе Господь, якщо б залишили ви їх живими, не вбив би я вас!
Гедеон сказал: это были братья мои, сыны матери моей. Жив Господь! если бы вы оставили их в живых, я не убил бы вас.
І він сказав Єтерові, своєму первородному: Вставши, убий їх! Та його хлопець не витягнув свого меча, бо злякався, оскільки був молодим.
И сказал Иеферу, первенцу своему: встань, убей их. Но юноша не извлёк меча своего, потому что боялся, так как был ещё молод.
А Зевей і Салмана сказали: Підіймися ти, і протистій нам, бо який чоловік, така і його сила! Тож Ґедеон піднявся і вбив Зевея та Салману, і забрав прикраси, які були на шиях їхніх верблюдів.
И сказали Зевей и Салман: встань сам и порази нас, потому что по человеку и сила его. И встал Гедеон, и убил Зевея и Салмана, и взял пряжки, бывшие на шеях верблюдов их.
Після цього ізраїльські мужі звернулися до Ґедеона: Пануй над нами, ти і твої сини, бо ти нас врятував з руки Мадіяма!
И сказали Израильтяне Гедеону: владей нами ты и сын твой и сын сына твоего, ибо ты спас нас из руки Мадианитян.
А Ґедеон сказав їм: Не пануватиму я над вами, і не пануватиме мій син над вами, — Господь пануватиме над вами!
Гедеон сказал им: ни я не буду владеть вами, ни мой сын не будет владеть вами; Господь да владеет вами.
Та матиму я до вас прохання, — сказав їм Ґедеон, — дайте мені, кожний з вас, сережку зі своєї здобичі! (Адже в них було багато золотих сережок, оскільки були ізмаїльцями).
И сказал им Гедеон: прошу у вас одного, дайте мне каждый по серьге из добычи своей. (Ибо у неприятелей много было золотых серёг, потому что они были Измаильтяне.)
А вони сказали: Неодмінно дамо! [1] І він розстелив свій одяг, і кожний кинув туди золоту сережку зі своєї здобичі.
Они сказали: дадим. И разостлали одежду и бросали туда каждый по серьге из добычи своей.
І була вага золотих сережок, які він випросив, тисяча сімсот сиклів золота, за винятком посуду, ланцюжків підвіски і порфірового одягу, що на мадіямських царях, і за винятком золотих нашийників, які на шиях їхніх верблюдів.
Весу в золотых серьгах, которые он выпросил, было тысяча семьсот золотых сиклей, кроме пряжек, пуговиц и пурпуровых одежд, которые были на царях Мадиамских, и кроме золотых цепочек, которые были на шее у верблюдов их.
І переробив його Ґедеон в ефод, і поставив його у своєму місті, в Ефраті. І весь Ізраїль там чинив розпусту за ним, і було для Ґедеона і його дому на спокусу.
Из этого сделал Гедеон ефод и положил его в своём городе, в Офре, и стали все Израильтяне блудно ходить туда за ним, и был он сетью Гедеону и всему дому его.
А Мадіям був засоромлений перед ізраїльськими синами і не підносив більше своєї голови. І земля мала спокій сорок років у дні Ґедеона.
Так смирились Мадианитяне пред сынами Израиля и не стали уже поднимать головы своей, и покоилась земля сорок лет во дни Гедеона.
І пішов Єроваал, син Йоаса, і поселився у своєму домі.
И пошёл Иероваал, сын Иоасов, и жил в доме своём.
А в Ґедеона було сімдесят синів, які вийшли з його стегон, бо в нього було багато жінок.
У Гедеона было семьдесят сыновей, происшедших от чресл его, потому что у него много было жён.
І його наложниця, яка в Сікімах, вона народила йому сина і дала йому ім’я Авімелех.
Также и наложница, жившая в Сихеме, родила ему сына, и он дал ему имя Авимелех.
І помер Ґедеон, син Йоаса, у добрій старості, і був похований у гробниці Йоаса, свого батька, в Ефраті, батька Авієзрія.
И умер Гедеон, сын Иоасов, в глубокой старости, и погребён во гробе отца своего Иоаса, в Офре Авиезеровой.
І сталося, коли Ґедеон помер, то ізраїльські сини відвернулися і чинили розпусту за Ваалами, і поставили собі Ваалверіта в завіт їм, щоби був він за бога.
Когда умер Гедеон, сыны Израилевы опять стали блудно ходить вслед Ваалов и поставили себе богом Ваалверифа;
І не згадали ізраїльські сини свого Господа Бога, Який визволив їх з руки всіх їхніх ворогів навкруги.
и не вспомнили сыны Израилевы Господа, Бога своего, Который избавлял их из руки всех врагов, окружавших их;