Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І пішов Авімелех, син Єроваала, у Сікіми, до братів своєї матері, і звернувся до них і до всієї родини дому своєї матері, говорячи:
Авимелех, сын Иероваала (Гедеона), пошёл в город Сихем к братьям своей матери и сказал своим дядям и всей семье матери:
Скажіть же до вух сікімських мужів: Що є краще? Щоб володіли вами сімдесят мужів — усі сини Єроваала, чи щоб володів вами один муж? І пригадайте, що я є вашим тілом і вашою кістю.
"Спросите у вождей города Сихема: что лучше для вас: чтобы управляли вами все семьдесят сынов Иероваала, или чтобы управлял вами один? И помните, что я ваш родственник".
І заговорили брати його матері про нього до вух усіх сікімських братів усі ці слова, і звернули їхні серця за Авімелехом, бо сказали: Він є нашим братом!
Дяди Авимелеха спросили об этом вождей города Сихема, и вожди решили последовать за Авимелехом. "В конце концов он наш брат", — сказали они.
І дали йому сімдесят срібняків з дому Ваала-завіту, і Авімелех найняв за них мужів пустих і страшних, і пішли за ним.
Вожди Сихема дали Авимелеху семьдесят кусков серебра из храма Ваалверифа. Авимелех нанял на это серебро никчёмных и безрассудных людей, и они всюду за ним следовали.
І він увійшов у дім свого батька в Ефраті та повбивав своїх братів, синів Єроваала, сімдесятьох мужів, на одному камені. І залишився тільки Йоатам, найменший син Єроваала, оскільки заховався.
Авимелех пошёл в дом своего отца в Офре и убил своих братьев, семьдесят сыновей своего отца Иероваала (Гедеона), всех у одного камня. Один Иофам, младший сын Иероваала, скрылся от Авимелеха. Он спрятался и поэтому остался в живых.
І зібралися всі мужі Сікімів і весь дім Мааллона, пішли і біля Дуба бунту в Сікімах настановили Авімелеха царем.
Затем вожди Сихема и весь дом Милло собрались возле священного дуба в Сихеме и сделали Авимелеха своим царём.
Про це сповістили Йоатамові, і він пішов і став на верхів’ї гори Ґарізін, підняв свій голос і закликав, волаючи до них: Послухайте мене, мужі Сікімів, і нехай вас послухає Бог.
Когда Иофам услышал, что вожди Сихема сделали Авимелеха своим царём, он встал на вершине горы Гаризима и, крича, громко говорил народу: Слушайте меня, вожди Сихема, а потом пусть вас выслушает Бог.
Вирішили дерева піти [1]й помазати собі царя і сказали оливковому дереву: Царюй над нами!
Однажды деревья решили выбрать себе царя, который будет править ими. Они сказали оливковому дереву: "Царствуй над нами".
І сказало їм оливкове дерево: Залишивши мою поживність, яку в мені прославили Бог і люди, піду панувати над деревами?
Но оливковое дерево ответило им: "Люди и боги чествуют меня за моё масло. Так должно ли я перестать давать масло, чтобы править над другими деревьями?".
І сказали дерева фіговому дереву: Іди, царюй над нами!
Тогда деревья сказали фиговому дереву: "Иди ты и царствуй над нами".
І відповіла їм смоківниця: Залишивши мою солодкість і мій добрий плід, піду панувати над деревами?
Но фиговое дерево ответило: "Должно ли я перестать давать свои хорошие и сладкие плоды и идти царствовать над другими деревьями?".
І звернулися дерева до виноградної лози: Іди, царюй над нами!
Тогда деревья сказали виноградной лозе: "Царствуй над нами",
І сказала їм виноградна лоза: Залишивши моє вино, людську веселість, що від Бога, піду панувати над деревами?
Но виноградная лоза ответила: "Мое вино веселит народ и царей. Так должна ли я перестать давать вино, чтобы царствовать над деревьями?".
І промовили дерева до тернини: Підіймися, ти, і царюй над нами!
Наконец все деревья сказали терновнику: "Иди ты и царствуй над нами".
А тернина запитала в дерев: Чи справді ви помазуєте мене на царя над вами? Давайте, довіртеся моєму захисту! Якщо ж ні, нехай вийде вогонь з тернини і пожере ліванські кедри!
Терновник сказал деревьям: "Если вы действительно хотите, чтобы я был царём над вами, то идите и укройтесь под моей тенью. Если же нет, то пусть вспыхнет огонь из терновника и сожжёт даже кедры ливанские".
А тепер, якщо по правді й в досконалості вчинили ви і поставили Авімелеха, і якщо добре вчинили ви з Єроваалом і з його домом, і якщо за віддачею його рук учинили ви йому,
"Если вы выбрали Авимелеха своим царём, поступив по совести, то вы будете счастливы с ним. И хорошо, если вы были справедливы к Иероваалу и его семье и отнеслись к нему как подобает.
коли воював мій батько за вас і покладав свою душу за вашу, і вирвав вас з руки Мадіяма,
Подумайте, что мой отец сделал для вас. Он сражался за вас и рисковал своей жизнью, спасая вас от мадианитян.
а ви сьогодні повстали проти дому мого батька і вбили його синів — сімдесят мужів на одному камені, і поставили царем над мужами Сікімів Авімелеха, сина його рабині, бо він є вашим братом!
А теперь вы восстали против семьи моего отца и убили семьдесят сынов его у одного камня. Вы сделали Авимелеха своим царём потому, что он ваш родственник. Но он всего лишь сын рабыни моего отца!
Якщо ж по правді й в досконалості вчинили ви з Єроваалом і його домом у цей день, то будьте благословенні ви і радійте Авімелехом, і нехай радіє і він вами!
Если вы ныне поступили честно по отношению к Иероваалу и его семье, то радуйтесь со своим царём Авимелехом, и пусть он будет счастлив с вами.
Якщо ж ні, нехай вийде вогонь з Авімелеха і нехай пожере мужів Сікімів і дім Мааллона! А якщо ні, то нехай вийде вогонь від мужів Сікімів і з дому Мааллона і пожере Авімелеха!
Но если вы поступили не по совести, то пусть огонь изойдёт от Авимелеха и сожжёт жителей Сихема и весь дом Милло. И пусть огонь изойдёт от жителей Сихема и от дома Милло и сожжёт Авимелеха!".
Йоатам утік і попрямував дорогою, побіг до Рари і поселився там від обличчя Авімелеха, свого брата.
Сказав всё это, Иофам бежал и скрылся от брата своего Авимелеха в городе Беер.
Та Бог послав злого духа між Авімелехом і між мужами Сікімів, і мужі Сікімів відкинули дім Авімелеха,
И послал Бог злого духа между Авимелехом и жителями Сихема. Вождям Сихема больше не нравился Авимелех, и они стали думать, как бы ему навредить.
щоб навести несправедливість, учинену сімдесятьом синам Єроваала, і покласти їхню кров на їхнього брата Авімелеха, який убив їх, і на мужів Сікімів, котрі зміцняли його руки, коли він убивав своїх братів.
Потому что Авимелех убил семьдесят сыновей Иероваала, которые были его братьями, и жители Сихема помогали ему в этом.
І мужі Сікімів зробили на нього засідку на верхів’ях гір, і грабували всіх, хто проходив дорогою повз них. І про це сповістили Авімелехові.
Они посадили на вершинах гор людей, которые грабили всякого, проходящего мимо, и Авимелеху донесли об этом.
У Сікіми прийшов Ґаал, син Аведа, і його брати, і мужі Сікімів понадіялися на нього.
Гаал, сын Еведа, пришёл со своими братьями в Сихем, и вожди Сихема решили довериться ему и пойти за ним.
Вони пішли в поле, збирали свій виноград і вичавлювали, зробили забаву і ввійшли в дім їхнього бога, їли, пили і проклинали Авімелеха.
Однажды жители Сихема вышли в поле собирать виноград. Они выдавили виноград, сделали вино и устроили праздник в доме своего бога. Они ели, пили и проклинали Авимелеха.
І Ґаал, син Аведа, сказав: Хто такий Авімелех, ким є син Сихема, що служитимемо йому? Хіба не цей син Єроваала і його раб Зевул, його підглядач, з мужами Еммора, батька Сихема? Тож чому ми служитимемо йому?
Гаал, сын Еведа, сказал: "Мы — народ Сихема. Почему мы должны подчиняться Авимелеху? Кто он такой? Не сын ли он Иероваала? Не сделал ли Иероваал Зевула главным начальником? Мы не должны служить Авимелеху! Его народ был слугой Еммора, основателя Сихема.
І хто дасть цей народ у мою руку? Усуну Авімелеха і скажу Авімелехові: Помнож твоє військо і виступи!
Если бы я командовал этими людьми, я бы прогнал Авимелеха. Я сказал бы ему: "Собери своё войско и выходи на битву"".
А Зевул, начальник міста, почув слова Ґаала, сина Аведа, і запалав гнівом.
Зевул, начальник города, услышав слова Гаала, сына Еведова, очень рассердился
Він послав послів до Авімелеха з дарами, кажучи: Ось Ґаал, син Аведа, і його брати прийшли до Сікімів, і вони бунтують місто проти тебе;
и отправил послов к Авимелеху в город Арум. Вот его послание: Гаал, сын Еведа, и братья его пришли в Сихем и настраивают всех жителей города против тебя.
тепер же встань уночі, ти і народ, який з тобою, і зроби засідку в полі,
Так вот: ты и твой народ должны подойти ночью к городу и спрятаться в поле,
і буде вранці, коли сходить сонце, піднімешся і витягнешся в напрямку до міста, і ось він і народ, який з ним, вийдуть на тебе, і ти вчиниш з ним так, як тільки спроможеться твоя рука.
а утром, на восходе солнца, атакуй город. Гаал со своими людьми выйдет из города, чтобы сразиться с тобой, и, когда они выйдут на битву, делай с ними, что в твоих силах.
Тож Авімелех і весь народ, який з ним, піднялися вночі і зробили засідку під Сікімами на чотирьох кінцях.
Ночью Авимелех и его воины встали и подошли к городу. Разделившись на четыре группы, они сели в засаду.
І сталося вранці, вийшов Ґаал, син Аведа, і став біля входу в браму міста, а Авімелех і народ, що з ним, піднявся із засідок.
Когда Гаал, сын Еведа, вышел к городским воротам, Авимелех и те, кто был с ним, вышли из засады.
І побачив Ґаал, син Аведа, народ і сказав Зевулові: Ось народ, який сходить з верхівок гір! А Зевул сказав йому: Тінь гір ти вважаєш за людей.
Увидев людей, Гаал сказал Зевулу: "Смотри, люди спускаются с гор". "Ты принимаешь тень от гор за людей", — ответил Зевул.
І продовжив ще Ґаал говорити, кажучи: Ось народ, який сходить від моря, яке є посеред землі, одна частина йде з дороги Лісу видючих.
Но Гаал снова сказал: "Смотри, вот люди спускаются с возвышенности. Я вижу головы людей, идущих от Дерева Колдунов".
І сказав йому Завул: Де тепер є твої уста, що говорять: Хто такий Авімелех, що служитимемо йому? Хіба ось це не народ, який ти зневажив? Вийди тепер і воюй з ним!
Зевул сказал Гаалу: "Почему ты не хвастаешься сейчас? Ты говорил, что Авимелех — никто и что мы не должны подчиняться ему. Это те люди, над которыми ты смеялся. Так иди теперь и сразись с ними".
І вийшов Ґаал з-перед обличчя сікімських мужів, і воював проти Авімелеха.
И вышел Гаал, ведя за собой жителей Сихема, на битву с Авимелехом.
Авімелех прогнав його, і він утік з-перед його обличчя. І полягло багато вбитих — аж до брам міста.
Авимелех погнался за Гаалом и его людьми, которые бежали назад к городским воротам, и многие из них были убиты прежде, чем добежали до ворот.
І поселився Авімелех в Арімі. А Зевул вигнав Ґаала і його братів, щоб не жили в Сікімах.
Затем Авимелех вернулся в город Арум, а Зевул выгнал Гаала и его братьев из Сихема.
І сталося вранці, вийшов народ на рівнину, і про це сповістили Авімелехові.
На другой день вышел народ Сихема на работу в поле. Авимелех узнал об этом.
Тож він узяв людей, розділив їх на три частини і зробив проти нього засідку. Він спостерігав, і ось народ вийшов із міста, тож він піднявся на них і розгромив їх.
Авимелех хотел неожиданно напасть на жителей Сихема. Он разделил свой народ на три отряда и поставил их в засаду в поле. Когда они увидели людей, идущих из города, они поднялись и атаковали их.
Авімелех і частини, які з ним, вишикувалися і стали біля брам міста, а дві частини кинулися на всіх, які в полі, і він винищив їх.
Авимелех со своими отрядами побежал к городским воротам и стал там, а два других отряда напали на тех, кто был в поле, и убили их.
Авімелех воював проти міста весь той день, і він узяв місто, народ, який в ньому, він вигубив, а місто знищив і посіяв його сіллю.
Авимелех сражался с городом Сихем весь тот день. Они захватили город и убили всех его жителей, а город разрушили и посыпали руины солью.
І почули про це всі мужі сікімської башти, і ввійшли в укріплення дому Ваала-завіту.
Когда те, кто жил в Сихемской башне, услышали, что произошло в Сихеме, они собрались в безопасной комнате храма бога Ваал-Верифа.
А Авімелехові сповістили, що всі мужі сікімської башти зібралися.
Когда Авимелеху донесли, что живущие в Сихемской башне собрались все вместе,
І пішов Авімелех до гори Селмон, він і весь народ, який з ним, і взяв Авімелех сокиру у свою руку, нарубав в’язку дров, узяв її, поклав на свою спину і сказав народові, який з ним: Коли бачите, що я чиню, то швидко чиніть так, як я.
он пошёл со своим народом на гору Селмон, взял топор, нарубил сучьев, положил их себе на плечи и сказал народу: "Скорее! Делайте то же, что и я".
І кожний з них нарубав в’язку, понесли і пішли за Авімелехом, поклали під укріпленням і спалили ними укріплення вогнем. І померли всі мужі сікімської башти, приблизно тисячу чоловіків і жінок.
И каждый из них нарубил сучьев и пошёл за Авимелехом. Они положили сучья возле безопасной комнаты храма Ваал-Верифа, подожгли их и сожгли всех, кто там находился. Так погибло около одной тысячи мужчин и женщин, живущих в башне Сихемской.
І пішов Авімелех до Тевеси, взяв її в облогу і захопив її.
Потом Авимелех и его люди напали на город Тевец и захватили его.
А посеред міста була сильна башта, і туди втекли всі чоловіки та жінки, і всі старійшини міста. Вони закрили за собою вхід і вийшли на дах башти.
В городе была крепкая башня. Все жители города побежали туда, заперлись и поднялись на крышу башни.
Авімелех підійшов до башти, і вони воювали проти неї. І наблизився Авімелех до брами башти, щоб спалити її вогнем.
Авимелех со своими людьми атаковал башню. Он подошёл к дверям башни, чтобы сжечь её огнём.
А одна жінка скинула жорновий камінь на голову Авімелеха і проломила його череп.
Но, пока он стоял около дверей, женщина, стоявшая на крыше, сбросила ему на голову точильный камень и проломила ему череп.
І він закричав швидко до слуги, який носить його зброю, і сказав йому: Витягни свій меч і вбий мене, щоби часом не сказали: Жінка його вбила! І слуга Авімелеха прошив йогомечем, і Авімелех помер.
Авимелех тотчас подозвал оруженосца и сказал ему: "Обнажи свой меч и убей меня, чтобы не говорили, что Авимелеха убила женщина". Тогда слуга пронзил Авимелеха мечом, и он умер.
І побачили ізраїльські мужі, що помер Авімелех, і кожний пішов до своєї місцевості.
Израильтяне увидели, что Авимелех умер, и разошлись по домам.
Тож Бог повернув зло Авімелеха, яке він учинив своєму батькові, що вбив сімдесятьох своїх братів.
Так Бог наказал Авимелеха за все злодеяния, которые он сделал отцу своему, убив семьдесят своих братьев.