Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
У Ноеміні була людина, родич її чоловіка, людина сильна і владна з роду Авімелеха, і його ім’я — Вооз.
У Ноемини был родственник со стороны мужа из того же клана, что и Элимелех, богатый и влиятельный человек, по имени Боаз.
Якось моавійка Рут сказала Ноеміні: Піду я в поле і збиратиму колоски позаду женців, де тільки знайду милість у їхніх очах. А та відповіла їй: Іди, дочко.
Руфь моавитянка сказала Ноемини:
— Отпусти меня в поля, подбирать оставшееся зерно за тем,9 в чьих глазах найду расположение.
Ноеминь сказала ей:
— Иди, моя дочь.
— Отпусти меня в поля, подбирать оставшееся зерно за тем,9 в чьих глазах найду расположение.
Ноеминь сказала ей:
— Иди, моя дочь.
І вона пішла, і збирала в полі за женцями. І випадково потрапила на частини поля Вооза, який з роду Авімелеха.
Она вышла и начала подбирать в полях за жнецами. И случилось так, что она пришла на ту часть поля, которая принадлежала Боазу из клана Элимелеха.
І ось прийшов Вооз із Вифлеєма, і сказав женцям: Господь з вами! А вони відповіли йому: Нехай Господь тебе благословить!
Как раз тогда из Вифлеема пришел Боаз и приветствовал жнецов:
— Пусть будет с вами Господь!
— Благослови тебя Господь, — откликнулись они.
— Пусть будет с вами Господь!
— Благослови тебя Господь, — откликнулись они.
І сказав Вооз своєму слузі, який був над женцями: Чия ця молодиця?
Боаз спросил старосту своих жнецов:
— Чья та молодая женщина?
— Чья та молодая женщина?
У відповідь слуга, який стояв над женцями, сказав: Молодиця — це моавійка, котра повернулася з Ноемінню з моавського поля.
Староста ответил:
— Это та моавитянка, что вернулась из Моава с Ноеминью.
— Это та моавитянка, что вернулась из Моава с Ноеминью.
А вона сказала: Тож я збиратиму, і буду визбирувати поміж снопами за женцями! І вона пішла, і була від ранку аж до вечора, не спочила в полі ані трохи.
Она сказала: «Пожалуйста, позволь мне подбирать колосья следом за жнецами». Она пришла на поле и находится здесь с утра до этого времени; мало бывает она дома.10
І промовив Вооз до Рути: Чи ти не чула, дочко? Не ходи збирати на іншому полі, не йди звідси, приєднайся тут до моїх молодиць!
Боаз сказал Руфи:
— Послушай меня, моя дочь. Не ходи подбирать на другое поле и не удаляйся отсюда. Оставайся здесь с моими служанками.
— Послушай меня, моя дочь. Не ходи подбирать на другое поле и не удаляйся отсюда. Оставайся здесь с моими служанками.
Очі твої хай будуть на полі, де жатимуть, і підеш за ними. Ось я дав вказівку слугам не чіпати тебе, і коли ти відчуватимеш спрагу, то підеш до посудини і питимеш, звідки черпають воду слуги.
Смотри, на каком поле жнут мои слуги, и держись вместе с моими служанками. Я велел своим слугам не трогать тебя. И всякий раз, когда ты захочешь пить, иди и пей из кувшинов, которые наполняют мои слуги.
І вона впала долілиць, поклонилася до землі й сказала йому: Чому так, що я знайшла милість у твоїх очах, щоб на мене звертати увагу? Я ж чужинка!
Она поклонилась, коснувшись лицом земли, и воскликнула:
— За что ты так добр ко мне, почему ты проявляешь такую заботу о чужестранке?
— За что ты так добр ко мне, почему ты проявляешь такую заботу о чужестранке?
Та Вооз у відповідь сказав їй: Мені таки сповістили [1] те, що ти вчинила зі своєю свекрухою після смерті твого чоловіка, і як ти залишила твого батька, твою матір і землю, де ти народилася, і пішла до народу, якого ти не знала вчора і третього дня.
Боаз ответил:
— Мне рассказали обо всем, что ты сделала для своей свекрови после смерти твоего мужа: как ты оставила отца и мать и свою родину и пришла жить к народу, которого ты прежде не знала.
— Мне рассказали обо всем, что ты сделала для своей свекрови после смерти твоего мужа: как ты оставила отца и мать и свою родину и пришла жить к народу, которого ты прежде не знала.
Нехай Господь винагородить тебе за твоє діло, і нехай твоя винагорода буде повна перед Господом, Богом Ізраїля, до Якого ти прийшла, щоб мати надію під Його крилами.
Пусть Господь воздаст тебе за то, что ты сделала. Да получишь ты богатую награду от Господа, Бога Израиля, к Которому ты пришла, чтобы найти прибежище под Его крыльями.
Вона ж сказала: Нехай знайду я милість у твоїх очах, володарю, бо ти мене потішив, адже ти заговорив до серця твоєї рабині, і ось я буду, як одна з твоїх рабинь.
— Да буду я и дальше находить милость в твоих глазах, мой господин, — сказала она. — Ты утешил меня и говорил с твоей служанкой по-доброму, несмотря на то что я не стою ни одной из твоих служанок.
А Вооз їй сказав: Вже час їсти, іди сюди і їстимеш хліб, і замочиш твій кусок у квасі. Тож Рут сіла біля женців, а Вооз наклав їй смаженого зерна. Вона поїла, наситилася і відійшла.
Во время обеда Боаз сказал ей:
— Подойди сюда. Возьми хлеб и обмакивай его в уксус.
Когда она села рядом со жнецами, он предложил ей жареного зерна. Она съела столько, сколько хотела, и еще осталось.
— Подойди сюда. Возьми хлеб и обмакивай его в уксус.
Когда она села рядом со жнецами, он предложил ей жареного зерна. Она съела столько, сколько хотела, и еще осталось.
І піднялася збирати, а Вооз дав вказівку своїм слугам, наказуючи: Нехай збирає і між снопами, і не засоромите її!
Когда она встала, чтобы подбирать дальше, Боаз приказал своим слугам:
— Даже если она будет собирать среди снопов, не обижайте ее.
— Даже если она будет собирать среди снопов, не обижайте ее.
Ви обов’язково носіть [2] до неї і навіть підкидайте [3] їй із зібраного, — залиште і нехай підбирає, і не забороните їй!
Наоборот, отбрасывайте для нее колосья из вязанок и оставляйте ей подбирать, и не попрекайте ее.
Тож вона збирала в полі аж до вечора, і вимолотила те, що зібрала, і вийшло біля ефи ячменю.
И так Руфь подбирала на поле до вечера. Когда она вымолотила ячмень, который собрала, получилось около ефы.11
Вона взяла і пішла до міста, і її свекруха побачила те, що вона зібрала. А Рут, витягнувши те, що залишилося з їжі після того, як вона наситилася, дала їй.
Она принесла его в город, и ее свекровь увидела, как много она собрала. Еще Руфь вытащила и дала ей то, что осталось у нее после обеда.
Її ж свекруха запитала в неї: Де ти сьогодні збирала, і де ти працювала? Нехай буде благословенний той, хто зглянувся на тебе. І Рут сповістила своїй свекрусі, де працювала, і сказала: Вооз ім’я чоловіка, в якого я сьогодні працювала.
Свекровь спросила ее:
— Где ты собирала сегодня? Где ты работала? Пусть будет благословен тот человек, который позаботился о тебе!
Руфь рассказала своей свекрови, у кого она работала.
— Человека, у которого я сегодня работала, зовут Боаз, — сказала она.
— Где ты собирала сегодня? Где ты работала? Пусть будет благословен тот человек, который позаботился о тебе!
Руфь рассказала своей свекрови, у кого она работала.
— Человека, у которого я сегодня работала, зовут Боаз, — сказала она.
Тоді Ноемінь сказала своїй невістці: Благословенний він є Господом, бо не відняв свого милосердя від живих і від мертвих. Він нам чоловік-родич, — продовжила говорити до неї Ноемінь, — з наших найближчих родичів.
— Благослови его Господь! — сказала Ноеминь своей снохе. — Он не оставил без милости ни живых, ни умерших.12
Затем прибавила:
— Этот человек с нами в близком родстве.13
Затем прибавила:
— Этот человек с нами в близком родстве.13
А Рут відповіла своїй свекрусі: Він навіть мені сказав: Приєднайся до моїх слуг, аж доки всі не закінчать жнива, які в мене залишаються.
Руфь моавитянка сказала:
— Он даже сказал мне: «Оставайся с моими работниками до тех пор, пока они не закончат убирать все мое зерно».
— Он даже сказал мне: «Оставайся с моими работниками до тех пор, пока они не закончат убирать все мое зерно».
І промовила Ноемінь до своєї невістки Рути: Добре, дочко, що ти пішла з його молодицями, тож не зустрінуть тебе на іншому полі.
Ноеминь сказала своей снохе Руфи:
— Это хорошо, моя дочь, что ты будешь ходить с его служанками, потому что на чьем-нибудь другом поле тебя могли бы обидеть.
— Это хорошо, моя дочь, что ты будешь ходить с его служанками, потому что на чьем-нибудь другом поле тебя могли бы обидеть.