Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
6 Назустріч Давидові з усіх міст Ізраїля вийшли танцюристки з тимпанами, з радістю і з гуслами,
Когда кончил Давид разговор с Саулом, душа Ионафана прилепилась к душе его, и полюбил его Ионафан, как свою душу.
7 і жінки почали. Вони виголошували: Саул побив свої тисячі, а Давид свої десятки тисяч!
И взял его Саул в тот день и не позволил ему возвратиться в дом отца его.
8 І поганою видалася ця справа в очах Саула через ці слова, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали лише тисячі!
Ионафан же заключил с Давидом союз, ибо полюбил его, как свою душу.
9 І від того дня й надалі Саул почав косо дивитися на Давида.
И снял Ионафан верхнюю одежду свою, которая была на нём, и отдал её Давиду, также и прочие одежды свои, и меч свой, и лук свой, и пояс свой.
И Давид действовал благоразумно везде, куда ни посылал его Саул, и сделал его Саул начальником над военными людьми; и это понравилось всему народу и слугам Сауловым.
Когда они шли, при возвращении Давида с победы над Филистимлянином, то женщины из всех городов Израильских выходили навстречу Саулу царю с пением и плясками, с торжественными тимпанами и с кимвалами.
12 У Саула появився страх перед Давидом,
И восклицали игравшие женщины, говоря: Саул победил тысячи, а Давид — десятки тысяч!
13 і він відсторонив його від себе, і поставив його собі тисяцьким, і той виходив і входив перед народом.
И Саул сильно огорчился, и неприятно было ему это слово, и он сказал: Давиду дали десятки тысяч, а мне тысячи; ему недостаёт только царства.
14 Давид був розумним в усіх своїх дорогах, і Господь був з ним.
И с того дня и потом подозрительно смотрел Саул на Давида.
15 І побачив Саул, що він дуже розумний, і остерігався його присутності.
И было на другой день: напал злой дух от Бога на Саула, и он бесновался в доме своём, а Давид играл рукою своею на струнах, как и в другие дни; в руке у Саула было копьё.
16 А весь Ізраїль та Юда полюбили Давида, бо він виходив і входив перед народом.
И бросил Саул копьё, подумав: пригвожду Давида к стене; но Давид два раза уклонился от него.
И стал бояться Саул Давида, потому что Господь был с ним, а от Саула отступил.
И удалил его Саул от себя и поставил его у себя тысяченачальником, и он выходил и входил пред народом.
И Давид во всех делах своих поступал благоразумно, и Господь был с ним.
20 І сталося, що Мелхола, дочка Саула, полюбила Давида, і сповістили Саулові, і це було угодним в його очах.
И Саул видел, что он очень благоразумен, и боялся его.
21 І сказав Саул: Дам її йому, і буде йому на спотикання. На Саулові була рука филистимців.
А весь Израиль и Иуда любили Давида, ибо он выходил и входил пред ними.
22 Саул дав вказівку всім своїм, кажучи: Ви таємно заговоріть з Давидом, кажучи: Ось цар до тебе прихильний, і всі його слуги тебе люблять, тож ти стань зятем царя!
И сказал Саул Давиду: вот старшая дочь моя, Мерова; я дам её тебе в жену, только будь у меня храбрым и веди войны Господни. Ибо Саул думал: пусть не моя рука будет на нём, но рука Филистимлян будет на нём.
23 І слуги Саула промовили ці слова до вух Давида, та Давид сказав: Хіба у ваших очах це легка справа стати зятем царя? Я ж — чоловік нешляхетного роду і не славний.
Но Давид сказал Саулу: кто я, и что жизнь моя и род отца моего в Израиле, чтобы мне быть зятем царя?
24 А слуги Саула сповістили йому згідно із цими словами, які сказав Давид.
А когда наступило время отдать Мерову, дочь Саула, Давиду, то она выдана была в замужество за Адриэла из Мехолы.
25 Саул же сказав: Так перекажете Давидові: Цар не бажає дару, але хіба сто крайніх плотей филистимців, щоб помститися на ворогах царя! Саул думав таким чином віддати його в руки филистимців.
Но Давида полюбила другая дочь Саула, Мелхола; и когда возвестили об этом Саулу, то это было приятно ему.
26 І слуги Саула сповіщають ці слова Давидові, і справа була угодною в очах Давида, щоб стати зятем царя.
Саул думал: отдам её за него, и она будет ему сетью, и рука Филистимлян будет на нём. И сказал Саул Давиду: через другую ты породнишься ныне со мною.
27 І Давид піднявся, і він та його мужі пішли і побили сто мужів з филистимців, і він приніс їхні крайні плоті цареві й став зятем царя, і йому дали дочку Мелхолу — йому за жінку.
И приказал Саул слугам своим: скажите Давиду тайно: вот, царь благоволит к тебе, и все слуги его любят тебя; итак, будь зятем царя.
28 І побачив Саул, що Господь з Давидом, і весь Ізраїль полюбив його,
И передали слуги Сауловы в уши Давиду все слова эти. И сказал Давид: разве легко кажется вам быть зятем царя? я — человек бедный и незначительный.