Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Самуїла 17) | (1 Самуїла 19) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • 6 Назустріч Давидові з усіх міст Ізраїля вийшли танцюристки з тимпанами, з радістю і з гуслами,
  • Як скінчив же він розмову з Саулом, прихилилось серце Йонатана до його, і влюбив його Йонатан як свою душу.
  • 7 і жінки почали. Вони виголошували: Саул побив свої тисячі, а Давид свої десятки тисяч!
  • Саул же взяв його того ж дня до себе і не дозволив йому вже вертатись у батьківську господу.
  • 8 І поганою видалася ця справа в очах Саула через ці слова, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали лише тисячі!
  • І ввійшов Йонатан з Давидом у побратимство, бо влюбив його як свою душу.
  • 9 І від того дня й надалі Саул почав косо дивитися на Давида.
  • І зняв Йонатан верхню одежу з себе та й оддав Давидові, до того ж і иншу одїж свою, ба й меча й лука й пояса свого.
  • І справлявсь Давид розважно всюди, куди й нї посилав його Саул, так що Саул поставив його отаманом над військовими людьми, і влюбив його ввесь люд і самі прибічники Саулові.
  • Та як ійшли вони додому і вертавсь Давид подужавши Филистія, то виходило тодї з усїх Ізрайлевих городів жіноцтво на стрічу цареві Саулові, танцючи й сьпіваючи під веселу гру бубнів та цимбал,
  • 12 У Саула появився страх перед Давидом,
  • І викликало жіноцтво приграваючи: Побив Саул тисячі, а Давид десятки тисяч.
  • 13 і він відсторонив його від себе, і поставив його собі тисяцьким, і той виходив і входив перед народом.
  • І розсердився Саул вельми, і не до вподоби було йому се слово, і сказав він: Давидові присьпівано десятки тисяч, а менї тисячі; йому не стає ще хиба царства.
  • 14 Давид був розумним в усіх своїх дорогах, і Господь був з ним.
  • І позирав Саул скрива на Давида з того часу і надальше.
  • 15 І побачив Саул, що він дуже розумний, і остерігався його присутності.
  • На другий же день найшов злий дух від Бога на Саула, і був він не при собі в палатї: Давид же пригравав на струнах, як і щодня, а в Саула та був спис у руцї.
  • 16 А весь Ізраїль та Юда полюбили Давида, бо він виходив і входив перед народом.
  • І метнув Саул списа, думаючи: Прибю Давида'д стїнї, та Давид вхиливсь від його і сього другого разу.
  • І почав Саул боятись велико Давида, бо з ним був Бог, як відступав від Саула.
  • І віддалив його Саул від себе, і зробив його отаманом тисяцьким, і входив він та виходив перед народом.
  • І поступав Давид во всьому розважно, бо з ним був Господь.
  • 20 І сталося, що Мелхола, дочка Саула, полюбила Давида, і сповістили Саулові, і це було угодним в його очах.
  • А Саул, вбачаючи, що він вельми розважний, боявсь його;
  • 21 І сказав Саул: Дам її йому, і буде йому на спотикання. На Саулові була рука филистимців.
  • А ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він входив і виходив перед ними.
  • 22 Саул дав вказівку всім своїм, кажучи: Ви таємно заговоріть з Давидом, кажучи: Ось цар до тебе прихильний, і всі його слуги тебе люблять, тож ти стань зятем царя!
  • І промовив Саул Давидові: Ось тобі старша дочка моя Мерова, даю тобі її за жінку, тількі ж мусиш менї бути хоробрим і Господнї бої вести. Саул же думав: Нехай не моя рука буде на йому, а рука Филистіїв нехай буде на йому.
  • 23 І слуги Саула промовили ці слова до вух Давида, та Давид сказав: Хіба у ваших очах це легка справа стати зятем царя? Я ж — чоловік нешляхетного роду і не славний.
  • Давид же відказав Саулові: Хто я такий, або що за життє моє та рід батька мого в Ізраїлї, щоб менї зятьом твоїм бути?
  • 24 А слуги Саула сповістили йому згідно із цими словами, які сказав Давид.
  • Як настав же час оддати Саулову дочку Мерову за Давида, оддано її Адріелеві з Мехоли за жінку.
  • 25 Саул же сказав: Так перекажете Давидові: Цар не бажає дару, але хіба сто крайніх плотей филистимців, щоб помститися на ворогах царя! Саул думав таким чином віддати його в руки филистимців.
  • Та полюбила Давида друга дочка Саулова, Мелхола, і як сповіщено про се Саула, задовольнило воно його.
  • 26 І слуги Саула сповіщають ці слова Давидові, і справа була угодною в очах Давида, щоб стати зятем царя.
  • Саул бо думав: Оддам її за його, щоб вона була йому сїттю, і щоб Филистії наложили руку на його. От і заявив Саул Давидові: Через другу будеш оце моїм зятем.
  • 27 І Давид піднявся, і він та його мужі пішли і побили сто мужів з филистимців, і він приніс їхні крайні плоті цареві й став зятем царя, і йому дали дочку Мелхолу — йому за жінку.
  • І переказав Саул Давидові через дворян своїх: Перемовтесь потай з Давидом таким робом: Царь прихилен до тебе і всї прибічники його вподобали тебе; так тобі можна царським зятем бути.
  • 28 І побачив Саул, що Господь з Давидом, і весь Ізраїль полюбив його,
  • І передали слуги Саулові в слух Давидів усї ті слова; Давид же відказує: Чи то ж вам здається малою річчю зробитись царським зятем, бувши вбогим і малим чоловіком?
  • 29 і продовжував косо дивитися на Давида.
  • І пересказали дворяне Саулові: Так і так сказав Давид.

  • ← (1 Самуїла 17) | (1 Самуїла 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025