Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І промовив Саул до свого сина Йонатана і до всіх своїх слуг, щоби вбили Давида. А Йонатан, син Саула, дуже любив Давида,
Саул сказав Йонатанові, своєму синові, й усім своїм слугам, що треба Давида вбити. Йонатан же, син Саула, був дуже прихильний до Давида,
тож Йонатан сповістив Давидові, кажучи: Саул шукає тебе вбити! Отже, стережися завтра вранці, сховайся і сиди захованим,
і попередив його словами: «Саул, мій батько, наваживсь тебе вбити. Гляди ж, остерігайся завтра: сиди потай, заховайсь!
а я вийду і стану біля мого батька в полі, де ти будеш, заговорю з моїм батьком про тебе й побачу, що буде, і тобі сповіщу.
Я ж вийду й стану коло батька в полі, де ти будеш, і розмовлятиму про тебе з батьком, і що побачу, про те сповіщу тебе.»
І Йонатан доброзичливо заговорив про Давида зі своїм батьком Саулом, звертаючись до нього: Хай цар не згрішить проти твого раба Давида, бо він не згрішив проти тебе, і його діла дуже добрі;
Йонатан говорив Саулові, своєму батькові, добре про Давида, кажучи йому: «Нехай цар не грішить проти слуги свого Давида, бо він не провинився проте тебе, й те, що він зробив тобі, дуже корисне.
він поклав свою душу у свою руку і побив филистимця, і Господь зробив велике спасіння, і весь Ізраїль побачив і зрадів. Навіщо ж грішиш проти невинної крові, щоб безпідставно вбити Давида?
Він виставляв своє життя на небезпеку, він убив філістимлянина, й Господь через нього дав усьому Ізраїлеві велику перемогу: ти сам те бачив і веселився. Навіщо ж гріх на себе брати, кров невинну проливати, вбиваючи Давида без причини?»
І Саул прислухався до голосу Йонатана, і поклявся Саул, кажучи: Живий Господь! Він не помре!
Послухав Саул Йонатана й поклявся: «Так певно як Господь живе, він не помре!»
Тож Йонатан покликав Давида і сповістив йому всі ці слова, і привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як учора й третього дня.
Покликав тоді Йонатан Давида і, передавши йому всю оцю розмову, ввів Давида до Саула, й був він при ньому, як і перше.
А війна проти Саула продовжувалася, і Давид укріпився й воював проти филистимців, і вчинив розгром серед них — дуже велику поразку, і вони втекли з-перед його обличчя.
Якже війна розпочалася знову, двигнувся Давид у похід і воював з філістимлянами й учинив між ними велику різанину, так що вони втекли від нього.
А на Саулі був поганий божий дух, і він залишався бездіяльним у домі, і спис був у його руці, а Давид грав своїми руками.
Та на Саула напав злий дух від Господа. Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.
І Саул намагався уразити Давида списом, та Давид відступився з-перед Саула, і він наніс списом удар у стіну, а Давид ухилився і врятувався.
Саул хотів прибити Давида списом до стіни, але він відскочив від Саула, спис устромився в стіну, а Давид утік і спасся.
І сталося тієї ночі, що Саул послав послів у дім Давида, щоб стерегти його, а вранці його вбити. Та Давидові про це сповістила Мелхола, його жінка, кажучи: Якщо ти цієї ночі не врятуєш своєї душі, то завтра будеш убитий!
Тієї ж самої ночі Саул послав гінців у дім Давида, щоб стерегти його й уранці вбити. Та Міхаль, жінка Давида, його про те сповістила: коли ти, мовляв, не врятуєшся цієї ночі, завтра будеш убитий!
І Мелхола спускає Давида через вікно, і той біжить, утікає і рятується.
і спустила Міхаль Давида через вікно. Отак він пішов геть, утік і врятувався.
А тим часом Мелхола взяла погребальне і поклала на ліжко, і козячу печінку поклала йому в голови, і покрила все це одягом.
Міхаль же взяла домашнього божка і поклала його в ліжко, а в головах його поклала козячу шкуру й прикрила одежею ліжко.
І Саул послав посланців, щоб схопити Давида. А вони кажуть: Він хворий.
А як Саул прислав гінців узяти Давида, вона сказала: він, мовляв, хворий.
І посилає до Давида, кажучи: Принесіть його до мене на ліжку, щоб його вбити!
І відіслав Саул гінців назад, щоб побачити Давида, й наказав їм: «Принесіть його до мене в ліжку! Я мушу його вбити!»
І прийшли посланці, і ось погребальне на ліжку, і козяча печінка в його головах.
Прийшли гінці — аж ось домашній божок у ліжку, а в головах у нього козяча шкура.
Тоді Саул сказав Мелхолі: Навіщо ти так мене обманула і відіслала мого ворога, і він врятувався? А Мелхола відповіла Саулові: Він сказав: Відішли мене, якщо ж ні, тебе вб’ю!
І каже Саул до Міхалі: «Чого ти мене так ошукала й випустила ворога мого, щоб він утік?» Міхаль же відповіла Саулові: «То він сказав до мене: Пусти мене, а якщо ні, вб'ю тебе!»
А Давид втік і врятувався. Він приходить до Самуїла в Арматаїм і сповіщає йому все, що йому вчинив Саул. І пішов Давид і Самуїл, і осіли в Наваті в Рамі.
Отак Давид утік і, врятувавшись, прибув у Раму до Самуїла й розповів йому все, що Саул з ним зробив був. Потім пішли — сам він і Самуїл — та оселилися в Найоті.
А Саулові сповістили, переказуючи: Ось Давид у Наваті в Рамі!
Якже Саулові переказали: «Давид у Найоті в Рамі»,
Тож Саул послав послів, щоб схопити Давида, а ті побачили зібрання пророків, і над ними був головуючим Самуїл. І Божий Дух зійшов на послів Саула, і вони почали пророкувати.
послав Саул посланців, щоб узяти Давида, й як ці побачили громаду провіщаючих пророків разом із Самуїлом, який був на чолі в них, дух Божий зійшов на посланців Саула, і вони й собі заходилися пророкувати.
Про це сповістили Саулові, і він послав інших послів, та й вони пророкували. І Саул продовжував посилати — третю групу послів, та пророкували й вони.
Повідомлено про те Саула, й він послав других гінців, та й ці стали пророкувати. І як послав гінців утретє, то й ці теж почали віщувати.
І запалав гнівом Саул, пішов і сам до Арматаїма, і приходить аж до Джерела току, що в Сефі. Він запитав: Де Самуїл і Давид? — сказав він. А вони відповіли: Ось у Наваті в Рамі!
Тоді він сам пішов у Раму й, дійшовши до великої ритви, що в Сеху, спитав: «Де Самуїл і Давид?» Йому відповіли: «В Найоті, в Рамі.»
І він пішов туди, до Навата в Рамі, і зійшов і на нього Божий Дух, і він ішов, пророкуючи, аж до свого приходу до Навата в Рамі.
І він пішов звідтіль у Найот у Рамі, й дух Божий спустився на нього, і він увесь час віщував, ідучи в дорозі, аж поки прийшов у Найот у Рамі.
І роздягнувся зі свого одягу, і пророкував перед ними, і лежав нагим весь той день і цілу ніч. Через це говорили: Невже і Саул є між пророками?
Він теж скинув із себе одежу й почав пророкувати перед Самуїлом, потім упав голий на землю і лежав увесь той день і ніч. Тому й пішла приповідка: «Хіба Саул також поміж пророками?»