Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І вона сказала: Зміцнилося в Господі моє серце, піднісся мій ріг [1] у моєму Бозі. Розширилися мої уста проти ворогів, я зраділа Твоїм спасінням.
Анна молилася й сказала: «Серце моє у Господі радіє, мій ріг піднявся вгору в моїм Бозі; уста мої відкрилися широко на моїх супостатів, бо я радію твоїм спасінням.
Адже немає святого, як Господь, і немає праведного, як наш Бог! Немає святого, за винятком Тебе!
Немає, як Господь, святого, нема бо іншого, крім тебе, нема скелі, як Бог наш.
Не хваліться і не говоріть високе! Хай не вийде високомовність з ваших уст, бо Господь, Бог розуму, і Бог, Який приготовляє Свої діяння.
Не множте слів тих гордовито, нехай зухвалість не виходить з уст ваших, бо Бог — то Господь всевідаючий, він зважує вчинки.
Лук сильних став слабким, а немічні підперезалися силою.
Луки ламаються в потужних, а слабосилі оперізуються міццю.
Хто мав достатньо хліба, були позбавлені його, а голодні залишили землю, бо неплідна породила сімох, а багата на дітей стала слабкою.
Ситі за хліб ідуть у найми, а зголоднілі кидають працювати. Неплідна сім раз родить, а многодітна в'яне.
Господь умертвляє і оживляє, зводить до аду і виводить.
Господь мертвить і оживляє, він зводить до Шеолу і наверх виводить.
Господь робить бідним і багатим, понижує і підносить вгору.
Господь робить убогим і багатим, принижує, але й підносить угору.
Підносить бідного із землі й підносить з гною злидаря, щоб посадити із сильними народу, і дає їм у спадок престол слави.
Він піднімає нужденного з пороху вгору, підносить бідного з грязі, щоб його з князями посадити і дати у спадщину престіл слави, бо Господні — землі основи, і він на них світ поставив.
Дає молитву тому, хто молиться, і Він поблагословив роки праведного. Адже не міццю сильний чоловік,
Він оберігає кроки своїх вірних, а нечестиві в темряві замовкнуть: не силою ж бо горуватиме людина!
Господь немічним учинить Свого противника, Господь — святий. Хай не хвалиться мудрий своєю мудрістю, хай не хвалиться сильний своєю силою, і хай не хвалиться багатий своїм багатством, але цим нехай хвалиться той, хто хвалиться, що він пізнав і знає Господа, чинить суд і справедливість посеред землі. Господь пішов на небо і загримів, Він судить кінці землі, дає силу нашим царям і піднесе ріг Свого помазаника.
Противники Господні будуть розбиті! Всевишній громом ударить на небі, Господь судитиме аж по край світу, дасть потугу своєму Цареві, піднесе вгору ріг Помазаника свого.»
І вона залишила його там перед Господом, і повернулася до Арматаїма. А дитина служила в присутності Господа, перед священиком Ілі.
Повернулася Анна в Раму, додому, а хлопчик зостався служити Господеві під доглядом Елі священика.
А сини священика Ілі — погані сини, які не знали Господа.
Сини ж Елі були ледащі: про Господа не дбали,
І правила для священика від народу, кожного, хто приносить жертву, були: приходив слуга священика, як тільки звариться м’ясо, то м’ясна вилка була в його руці,
ні про священичі права щодо народу: щоразу було, коли хтось приносив жертву, і м'ясо ще варилось, а вже слуга священика з трьозубою виделкою в руці приходив,
і вкладав її до великого котла — чи до мідного, чи до казана — і все, що лиш захопить вилка, священик забирав собі. Згідно із цим чинили всьому Ізраїлеві, тим, які приходили принести жертву Господу в Силомі.
і запускав її в казан чи в чавун, чи в котел, чи в горщок, і все, що ті виделки наверх витягали, священик брав для себе. Отак вони з усім Ізраїлем чинили, який туди, в Шіло, приходив.
І раніше, ніж приносили в жертву лій, приходив слуга священика і говорив чоловікові, який приносив жертву: Дай м’ясо, щоб зварити священикові, і не беру в тебе більше з котла!
Ба навіть перш, ніж пустять жир з димом, прийде священиків слуга й тому, хто жертвує, бувало, каже: «Давай священикові м'яса на печеню! Не прийме він від тебе вареного м'яса, а лиш сире.»
І говорив чоловік, який приносив жертву: Нехай спочатку принесеться жертва, так, як приписано, і жир, а тоді візьмеш собі з усього, що забажає твоя душа. А той говорив: Ні, даси тепер, а якщо ні, то візьму силою!
І коли той йому відповідав: «Перш нехай пуститься жир із димом, а тоді бери, що тобі любо», — слуга йому відповідав: «Ні, давай зараз, а не даси, то візьму силоміць!»
І перед Господом гріх молодців був дуже великий, бо відкидали Господню жертву.
І гріх тих молодиків був вельми тяжкий перед Господом, бо вони ставилися зневажливо до Господньої офіри.
А хлопчина Самуїл, підперезаний лляним ефодом, служив перед Господом,
Самуїл же доглядав служби перед Господом, Хлопчина ще, підперезаний льняним ефодом.
і його матір зробила йому подвійний малий одяг, і приносила йому з року в рік, коли вона йшла зі своїм чоловіком приносити річну жертву.
Мати його робила йому маленьку верхню одежину й приносила щороку, коли приходила зо своїм чоловіком приносити щорічну жертву.
Ілі поблагословив Елкана та його жінку, кажучи: Нехай Господь дасть тобі нащадка від цієї жінки за дар, який ти дав Господу. І чоловік пішов до своєї місцевості.
Елі при тій нагоді благословив Елкану та його жінку й промовляв: «Нехай Господь поверне тобі потомство від цієї жінки на місце того, що ти дав Господеві.» І вони поверталися додому.
Господь відвідав Анну, і вона зачала ще трьох синів і дві дочки. А хлопчина Самуїл став великим перед Господом.
І справді Господь навідався до Анни, і вона зачала й породила трьох синів та двох дочок. Тим часом хлопчик Самуїл ріс на служінні в Господа.
Ілі був дуже старий. І він почув, що його сини чинили ізраїльським синам,
Хоча Елі й був вельми старий, однак же чув усе, що коїли його сини всьому Ізраїлеві, і те, що жили з жінками, які служили при вході до намету зборів.
і сказав їм: Навіщо чините за цим словом, яке я чую з уст усього Господнього народу!
Тому й говорив їм: «Чого ви коїте так, як ото я чую від усього народу — оті ваші погані вчинки?
Ні, діти, бо не добра чутка, яку я чую, не чиніть так, бо недобрі чутки ті, які я чую, що народ не служить Господу!
Ні, мої діти, не гарна поголоска, що я чую: ви віддаляєте народ Господній!
Якщо якийсь чоловік часом згрішить [2] проти іншого чоловіка, то помоляться за нього до Господа; а якщо він згрішить проти Господа, хто за нього помолиться? Та вони не слухалися голосу свого батька, бо Господь, мав твердий намір [3] їх знищити.
Коли згрішить хтось проти чоловіка, то Бог заступиться за нього. А коли хтонебудь проти Господа згрішить, то хто за нього заступиться?» Та вони не слухали батьківського слова: Господь призначив смерть їм.
А хлопчина Самуїл підростав, і був добрий і перед Господом, і перед людьми.
Хлопчина ж Самуїл ріс дедалі більше й здобував дедалі більш ласку так у Бога, як і в людей.
Якось прийшов Божий чоловік до Ілі, і сказав: Так говорить Господь: Я ж об’явився [4] домові твого батька, коли вони були рабами в домі фараона в єгипетській землі!
Одного разу прийшов до Елі чоловік Божий і сказав до нього: «Так говорить Господь: Чи ж я не об'явився родині батька твого, коли вони були в Єгипті рабами в домі фараона?
І Я вибрав дім твого батька з усіх ізраїльських племен, щоб Мені служили і підіймалися до Мого жертовника, кадили ладаном і носили ефод, і Я дав домові твого батька в їжу все, що приносили в жертву на вогні ізраїльські сини.
І вибрав їх з усіх колін Ізраїля собі в священики, щоб приступати до мого жертовника, палити кадило, носити ефод переді мною, й дав домові батька твого всі жертви синів Ізраїля.
Навіщо ж глянув ти безсоромним оком на Мій ладан і на Мою жертву і прославив твоїх синів понад Мене, щоб вони благословляли себе первоплодами кожної ізраїльської жертви раніше за Мене.
Чому ж ти дивишся зависним оком на жертви та приноси, які я повелів був, і поважаєш твоїх синів більш від мене, годуючи їх жиром з найкращих частин усіх приносин Ізраїля, народу мого?
Через це так сказав Господь, Бог Ізраїля: Раніше Я сказав: Твій дім і дім твого батька ходитиме переді Мною до віку. А тепер говорить Господь: Не так переді Мною, бо тих, хто Мене прославляє, Я прославлю, а того, хто Мене зневажає, Я зневажу!
Ось чому — слово Господа, Бога Ізраїля! Хоч я й постановив був: дім твій і дім батька твого ходитимуть перед моїм обличчям повіки, але тепер — слово Господнє: не так воно буде! Бо я шаную тих, хто мене шанують, а ті, хто мене зневажають, ні за що будуть уважатись!
Ось приходять дні, і вигублю твоє потомство й потомство дому твого батька,
Настане час, коли я відітну твоє рамено й рамено дому батька твого, так що в твоїм домі не буде старого.
і не буде в тебе старця в Моєму домі всі дні.
Ти позиратимеш, як ворог, заздро на все те добро, що Господь зробить для Ізраїля, і в твоїм домі не буде старого, не буде повіки.
А мужа не вигублю в тебе від Мого жертовника для того, щоби його очі стали незрячими від сліз, і підупала його душа, і кожний, хто залишиться з твого дому, вони поляжуть від людського меча.
Когось із твоїх я збережу при моїм жертовнику, щоб колоти твої очі й мучити твою душу; всі ж інші в твоїм домі від людського меча погибнуть.
Ось це тобі знак, який прийде на цих двох твоїх синів — Офнія і Фінееса: Одного дня вони обидва помруть!
Ознакою ж для тебе буде те, що станеться з твоїми обома синами, з Хофні й Пінхасом: одного дня помруть обидва!
І поставлю Собі вірного священика, який чинитиме все, що в Моєму серці та в Моїй душі. І збудую йому вірний дім, і ходитиме перед Моїм помазаником усі дні.
І я собі настановлю священика вірного, який буде чинити за моїм серцем і за моєю волею. Я йому збудую дім сталий, і він буде ходити перед моїм помазаником завжди.
І буде, що хто залишиться у твоєму домі, прийде поклонитися йому за невелику кількість [5] срібла, кажучи: Постав мене на одну з твоїх служб, щоб їсти хліб.
І прийде час, що хто б не зоставсь із твого дому, прийде й кинеться йому в ноги за дрібний гріш і за буханець хліба й скаже: Прийми мене, будь ласкав, на якубудь священичу роботу, щоб мати хоч кавалок хліба.»