Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І вона сказала: Зміцнилося в Господі моє серце, піднісся мій ріг [1] у моєму Бозі. Розширилися мої уста проти ворогів, я зраділа Твоїм спасінням.
І молилась Анна й промовила: Звеселився дух мій в Бозї; в гору знявсь ріг мій в Господї моїм; широко отворились уста мої на ворогів моїх, бо я зрадїла спасеннєм твоїм.
Адже немає святого, як Господь, і немає праведного, як наш Бог! Немає святого, за винятком Тебе!
Нема рівно сьвятого як Господь, нема другого крім тебе; один він бо наша скела, один тільки Бог наш.
Не хваліться і не говоріть високе! Хай не вийде високомовність з ваших уст, бо Господь, Бог розуму, і Бог, Який приготовляє Свої діяння.
Не причиняйте слів гордих; надто сьмілі слова нехай не виходять із уст ваших, бо Господь один: Бог тямущий, а дїла у него все готові.
Лук сильних став слабким, а немічні підперезалися силою.
Ламлеться лук у потужних, а немічні оперізуються силою;
Хто мав достатньо хліба, були позбавлені його, а голодні залишили землю, бо неплідна породила сімох, а багата на дітей стала слабкою.
Ситі хлїб свій заробляють, голодні сьвяткують; неплідна сїм раз роджає, плідна яловіє.
Господь умертвляє і оживляє, зводить до аду і виводить.
Бог і мертвить, Бог і живить; він зводить у глибінь, і в гору підносить;
Господь робить бідним і багатим, понижує і підносить вгору.
Злиденним й багачам (по вподобі) робить, одного веде униз він, другого угору.
Підносить бідного із землі й підносить з гною злидаря, щоб посадити із сильними народу, і дає їм у спадок престол слави.
З пороху земного нуждаря підносить, з грязї бідного у гору возносить, щоб з князями посадити, у наслїддє престолом слави надїлити; бо від Господа основи землї, і він заложив на них кулю земну.
Дає молитву тому, хто молиться, і Він поблагословив роки праведного. Адже не міццю сильний чоловік,
Ноги праведних він стереже, а безбожники в темряві потонуть; бо не своєю силою кріпкий чоловік.
Господь немічним учинить Свого противника, Господь — святий. Хай не хвалиться мудрий своєю мудрістю, хай не хвалиться сильний своєю силою, і хай не хвалиться багатий своїм багатством, але цим нехай хвалиться той, хто хвалиться, що він пізнав і знає Господа, чинить суд і справедливість посеред землі. Господь пішов на небо і загримів, Він судить кінці землі, дає силу нашим царям і піднесе ріг Свого помазаника.
Хто б устав на Бога згорда, загрімить над ним з неба. Судить Бог усю вселенну, міць дає цареві, і помазанцеві рога високо возносить.
І вона залишила його там перед Господом, і повернулася до Арматаїма. А дитина служила в присутності Господа, перед священиком Ілі.
І вернув Елкана в Раму в домівку свою, а хлопець оставсь служити Господу під назиром сьвященника Ілїї.
А сини священика Ілі — погані сини, які не знали Господа.
Сини ж Іліїні та були ледачі люде, що не дбали про Господа,
І правила для священика від народу, кожного, хто приносить жертву, були: приходив слуга священика, як тільки звариться м’ясо, то м’ясна вилка була в його руці,
Анї про обовязки сьвященничі супроти народу. Що заколе бувало хто жертву, то мясиво ще вариться, а вже слуга сьвященників приходить з трозубою виделкою в руцї,
і вкладав її до великого котла — чи до мідного, чи до казана — і все, що лиш захопить вилка, священик забирав собі. Згідно із цим чинили всьому Ізраїлеві, тим, які приходили принести жертву Господу в Силомі.
Та й запускає її в казан, горщик чи то сковороду, і що вилка вутягнуть, бере сьвященник собі! Так вони чинили з усїма Ізрайлитянами, що приходили туди в Силом.
І раніше, ніж приносили в жертву лій, приходив слуга священика і говорив чоловікові, який приносив жертву: Дай м’ясо, щоб зварити священикові, і не беру в тебе більше з котла!
І перш нїж бувало пустять товщ з димом, прийде сьвященників слуга та й каже тому, хто жертвує: Давай лишень мясива на печеню сьвященникові! Нетреба йому від тебе вареного мясива, дай сирцем!
І говорив чоловік, який приносив жертву: Нехай спочатку принесеться жертва, так, як приписано, і жир, а тоді візьмеш собі з усього, що забажає твоя душа. А той говорив: Ні, даси тепер, а якщо ні, то візьму силою!
Як відкаже ж йому той: Перше треба пустити з димом тук, як се належиться, тодї й бери що тобі любо, так він відказує йому: Нї, зараз давай, а не даси, возьму силоміць!
І перед Господом гріх молодців був дуже великий, бо відкидали Господню жертву.
Оце ж були дуже тяжкі провини перед Господом обох молодиків, бо вони відвертали від приношення жертов Господеві.
А хлопчина Самуїл, підперезаний лляним ефодом, служив перед Господом,
Самуїл ж доглядав служби перед Господом, хлопчик, підперезаний ільляним опліччем (ефодом).
і його матір зробила йому подвійний малий одяг, і приносила йому з року в рік, коли вона йшла зі своїм чоловіком приносити річну жертву.
До того ж обмисляла його мати верхньою маленькою одежиною та й приносила що року, приходючи з чоловіком, щоб зложити на жертву.
Ілі поблагословив Елкана та його жінку, кажучи: Нехай Господь дасть тобі нащадка від цієї жінки за дар, який ти дав Господу. І чоловік пішов до своєї місцевості.
І благословляв тодї Ілїй Елкану й жінку його щоразу, й промовляв: Нехай дасть тобі Господь потомків від сієї жінки намість відданого, що віддав єси його Господеві! Тодї вертались вони у свою домівку.
Господь відвідав Анну, і вона зачала ще трьох синів і дві дочки. А хлопчина Самуїл став великим перед Господом.
І погодив Господь Аннї так, що вона вродила ще три сини й дві дочки. Молодик же Самуїл ріс при Господї.
Ілі був дуже старий. І він почув, що його сини чинили ізраїльським синам,
Був Ілїй дуже вже старий чоловік. Однакже, як бувало почує, що коять сини його всьому Ізрайлеві, та що вони пригортаються до женщин, що служили при громадському наметї,
і сказав їм: Навіщо чините за цим словом, яке я чую з уст усього Господнього народу!
Так і каже було їм: Про що ви коїте таке, як я чую від усього люду Ізраїльського?
Ні, діти, бо не добра чутка, яку я чую, не чиніть так, бо недобрі чутки ті, які я чую, що народ не служить Господу!
Нї, дїти мої, ледача йде про вас поголоска, яку я зачуваю; ви приводите до переступу народ Господень!
Якщо якийсь чоловік часом згрішить [2] проти іншого чоловіка, то помоляться за нього до Господа; а якщо він згрішить проти Господа, хто за нього помолиться? Та вони не слухалися голосу свого батька, бо Господь, мав твердий намір [3] їх знищити.
Як чоловік провиниться проти чоловіка, то помоляться про його Господеві, як же чоловік (сьвященник) провинить Господеві, то хто молитись ме за ним? Но вони не слухали батькового слова, бо Господь призначив уже їм смерть.
А хлопчина Самуїл підростав, і був добрий і перед Господом, і перед людьми.
Молодий же Самуїл підростав що раз більше і здобував усе більш ласку в Господа, як і в людей.
Якось прийшов Божий чоловік до Ілі, і сказав: Так говорить Господь: Я ж об’явився [4] домові твого батька, коли вони були рабами в домі фараона в єгипетській землі!
І прийшов Божий чоловік до Ілїї та й рече йому: Тако глаголе Господь: Чи я ж не обявився домові батька твого, як вони були ще в дому Фараоновому в Египтї,
І Я вибрав дім твого батька з усіх ізраїльських племен, щоб Мені служили і підіймалися до Мого жертовника, кадили ладаном і носили ефод, і Я дав домові твого батька в їжу все, що приносили в жертву на вогні ізраїльські сини.
Та чи не вибрав його собі із усїх поколїнь Ізрайлевих у сьвященники, щоб приступав до жертівника мого, щоб запалював кадило і носив ефод передо мною? Чи не удїлав я домові отця твого з усїх жертов синів Ізрайлевих?
Навіщо ж глянув ти безсоромним оком на Мій ладан і на Мою жертву і прославив твоїх синів понад Мене, щоб вони благословляли себе первоплодами кожної ізраїльської жертви раніше за Мене.
Про що ж се ви берете під ноги мої жертви й хлїбні приноси, що я заповідав для храмини моєї, і чому ти поважаєш синів твоїх над мене, що ви годуєтесь найпереднїйшими частями з усїх жертов народу мого Ізраїля?
Через це так сказав Господь, Бог Ізраїля: Раніше Я сказав: Твій дім і дім твого батька ходитиме переді Мною до віку. А тепер говорить Господь: Не так переді Мною, бо тих, хто Мене прославляє, Я прославлю, а того, хто Мене зневажає, Я зневажу!
За се ж ось як говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Я сказав був: дім твій і дім отця твого буде служити перед лицем моїм по віки; та тепер говорить Господь: не так воно буде; бо я прославлю тих, що мене будуть прославляти, а хто мене зневажає, того соромити му.
Ось приходять дні, і вигублю твоє потомство й потомство дому твого батька,
Настане час, що відсїчу руку твою і руку дому вітця твого, так що в твоїй родинї не буде старця.
і не буде в тебе старця в Моєму домі всі дні.
Тодї будеш позирати на противника твого у всьому щастю Ізрайлевому, та в твоїй родинї не буде нїкого старезного по всї днї.
А мужа не вигублю в тебе від Мого жертовника для того, щоби його очі стали незрячими від сліз, і підупала його душа, і кожний, хто залишиться з твого дому, вони поляжуть від людського меча.
Та не відкину я всякого з тебе від жертівника мого, щоб колоти очі твої, і мучити душу твою; усе ж потомство твоє в середнїх лїтах буде гинути.
Ось це тобі знак, який прийде на цих двох твоїх синів — Офнія і Фінееса: Одного дня вони обидва помруть!
Ознакою ж тобі, що станеться з обома синами твоїми, Офнїєм і Пинеесом, буде: що вони обидва помруть одного дня.
І поставлю Собі вірного священика, який чинитиме все, що в Моєму серці та в Моїй душі. І збудую йому вірний дім, і ходитиме перед Моїм помазаником усі дні.
Я ж собі поставлю надїйного сьвященника, що чинити ме волю мою по душі менї; і збудую йому незрушиму господу, і буде він по всї днї ходити перед помазанником моїм.
І буде, що хто залишиться у твоєму домі, прийде поклонитися йому за невелику кількість [5] срібла, кажучи: Постав мене на одну з твоїх служб, щоб їсти хліб.
І буде колись так, що, хто б нї зоставсь із потомків твоїх, приходити і припадати ме перед ним, випрошуючи гроша срібного і скибочку хлїба, та казати ме: Прийми мене на яку послугу в твойму левітському урядованню, щоб мати чим прохарчуватись.