Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
21,1 І Давид устав, і пішов, а Йонатан увійшов у місто.
Давид прийшов до Номви, до священика Авімелеха. І Авімелех здивувався його приходу, і сказав йому: Що це, що ти сам, і нікого немає з тобою?
“The king has sent me on a private matter,” David said. “He told me not to tell anyone why I am here. I have told my men where to meet me later.
А Давид відповів священикові: Цар доручив мені сьогодні справу і сказав мені: Хай ніхто не знає справи, задля якої я тебе посилаю і яку я тобі доручив! Тож я дав застереження слугам бути на місці, що зветься Божа віра, — Феллані Алемоні.
Now, what is there to eat? Give me five loaves of bread or anything else you have.”
І тепер, якщо є в тебе під рукою п’ять хлібів, дай мені в руки, що знайдеш.
“We don’t have any regular bread,” the priest replied. “But there is the holy bread, which you can have if your young men have not slept with any women recently.”
У відповідь священик сказав Давидові: У мене немає звичайних хлібів в руках, бо є тільки святі хліби. Якщо слуги остерігалися жінки, то можуть їсти!
“Don’t worry,” David replied. “I never allow my men to be with women when we are on a campaign. And since they stay clean even on ordinary trips, how much more on this one!”
А Давид відповів священикові й сказав йому: Звичайно, ми остерігалися жінок учора й третього дня! Коли я виходив у дорогу, усі слуги були чисті. А ця дорога — нечиста, тому сьогодні освятиться через мою зброю.
Since there was no other food available, the priest gave him the holy bread — the Bread of the Presence that was placed before the LORD in the Tabernacle. It had just been replaced that day with fresh bread.
І священик Авімелех дав йому хліби покладання, бо не було там хліба, хіба що хліби присутності, принесені з-перед Господнього обличчя, щоб поставити теплий хліб, у день, коли він їх брав.
А в той день там був один зі слуг Саула, котрий затримався перед Господом, і його ім’я — Доек, сирієць,
David asked Ahimelech, “Do you have a spear or sword? The king’s business was so urgent that I didn’t even have time to grab a weapon!”
який пас ослів Саула. І сказав Давид Авімелехові: Поглянь, чи тут під твоїми руками є спис або меч, бо свій меч і зброю я не взяв у свою руку, бо нагальним було слово царя.
“I only have the sword of Goliath the Philistine, whom you killed in the valley of Elah,” the priest replied. “It is wrapped in a cloth behind the ephod. Take that if you want it, for there is nothing else here.”
“There is nothing like it!” David replied. “Give it to me!”
“There is nothing like it!” David replied. “Give it to me!”
А священик сказав: Ось меч Голіафа, филистимця, якого ти побив у долині Іла, — він завитий в одязі. Хіба його собі візьмеш! Візьми, бо тут немає іншого, за винятком цього! Давид же сказав: Ось немає такого, як він, дай мені його!
So David escaped from Saul and went to King Achish of Gath.
І він його дав йому.
І Давид піднявся в той день, і втік з-перед обличчя Саула. І пішов Давид до Анхуса, царя Ґета.
І Давид піднявся в той день, і втік з-перед обличчя Саула. І пішов Давид до Анхуса, царя Ґета.
But the officers of Achish were unhappy about his being there. “Isn’t this David, the king of the land?” they asked. “Isn’t he the one the people honor with dances, singing,
‘Saul has killed his thousands,
and David his ten thousands’?”
‘Saul has killed his thousands,
and David his ten thousands’?”
А слуги Анхуса сказали йому: Хіба це не Давид, цар землі, чи не до нього виходили ті, які танцювали, виспівуючи: Побив Саул свої тисячі, а Давид — свої десятки тисяч?
David heard these comments and was very afraid of what King Achish of Gath might do to him.
І Давид поклав ці слова у своє серце і дуже перелякався обличчя Анхуса, царя Ґета.
So he pretended to be insane, scratching on doors and drooling down his beard.
Тож він перемінив перед ним свій вигляд і прикидався безумним у той день: бив по брамах міста, вимахував своїми руками, падав при дверях міста, і його слина текла по його бороді.
Finally, King Achish said to his men, “Must you bring me a madman?