Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І Давид відійшов звідти, і врятувався; він приходить до печери Одоллама. І чують його брати і дім його батька, та й приходять туди до нього.
Давид покинул Гат и спасся в пещере Адуллама. Когда его отец и весь его дом услышали об этом, они спустились к нему.
І кожний, хто в скруті, і кожний, хто в боргах, і кожний, хто в душевних болях, починають збиратися до нього, і він стає їхнім володарем. І було з ним якихось чотириста мужів.
Все несчастные, обиженные и все должники собрались вокруг него, и он стал их вождем. С ним было около четырехсот человек.
І звідти Давид пішов до моавської Массифи, і сказав моавському цареві: Хай же мій батько і моя матір будуть у тебе, аж доки не пізнаю, що вчинить мені Бог.
Оттуда Давид пошел в Мицпу, что в Моаве, и сказал царю Моава:
— Пожалуйста, позволь моим родителям прийти и побыть у вас, пока я не узнаю, что сделает для меня Бог.
— Пожалуйста, позволь моим родителям прийти и побыть у вас, пока я не узнаю, что сделает для меня Бог.
І вблагав обличчя моавського царя, і вони жили з ним усі дні, коли Давид був у обозі.
Он оставил их у царя Моава, и они оставались у него все время, пока Давид находился в том убежище.
І пророк Ґад сказав Давидові: Не сиди в обозі! Йди і прийдеш у землю Юди. І Давид пішов, і прийшов, і осів у місті Саріх.
Но пророк Гад сказал Давиду:
— Не оставайся в убежище. Иди в землю Иудеи.
Давид ушел и пришел в Херетский лес.
— Не оставайся в убежище. Иди в землю Иудеи.
Давид ушел и пришел в Херетский лес.
І почув Саул, що дався чути Давид і мужі, які з ним. А Саул перебував на горі околиці, що в Рамі, і спис у його руці, і всі його слуги довкола нього.
Саул услышал о том, что Давид и его люди обнаружены. Он с копьем в руке сидел под тамариском на холме в Гиве, и его приближенные стояли вокруг него.
І звернувся Саул до своїх слуг, які стояли перед ним, і сказав їм: Послухайте ж, сини Веніаміна: Хіба насправді син Єссея дасть усім вам поля та виноградники і поставить вас усіх сотниками і тисяцькими?
Саул сказал им:
— Слушайте, вениамитяне! Разве сын Иессея даст вам всем поля и виноградники? Разве он сделает всех вас тысячниками и сотниками?
— Слушайте, вениамитяне! Разве сын Иессея даст вам всем поля и виноградники? Разве он сделает всех вас тысячниками и сотниками?
Адже ви всі змовляєтеся проти мене, і немає нікого, хто відкриває вухо моє про те, що мій син склав завіт із сином Єссея, і немає того з вас, хто дбає за мене, і відкриває вухо моє, що мій син підняв проти мене мого раба, як ворога до цього дня.
Неужели поэтому вы все сговорились против меня? Никто не открыл мне, когда мой сын заключил дружеский союз с сыном Иессея. Никто из вас не пожалел меня и не открыл мне, что мой сын настроил против меня моего слугу, чтобы тот устроил мне засаду, как он и делает сегодня.
І відповідає Доек, сирієць, який наставлений над ослами Саула, і сказав: Я побачив сина Єссея, який прийшов до Номви, до Авімелеха, сина священика Ахітова,
Но эдомитянин Доэг, который стоял вместе с приближенными Саула, сказал:
— Я видел, как сын Иессея приходил к Ахимелеху, сыну Ахитува, в Нов.
— Я видел, как сын Иессея приходил к Ахимелеху, сыну Ахитува, в Нов.
і той запитав про нього в Бога, і дав йому поживу, і дав йому меч Голіафа, филистимця.
Ахимелех спрашивал для него Господа. Еще он снабдил его продовольствием и дал ему меч филистимлянина Голиафа.
І цар послав покликати Авімелеха, сина Ахітова, і всіх синів його батька, священиків, які в Номві, тож усі приходять до царя.
Тогда царь послал за священником Ахимелехом, сыном Ахитува, и за всей семьей его отца, члены которой были священниками в Нове, и все они пришли к царю.
І сказав Саул: Послухай-но, сине Ахітова! А той відповів: Ось я, говори, володарю!
Саул сказал:
— Послушай-ка, сын Ахитува.
— Да, мой господин, — ответил тот.
— Послушай-ка, сын Ахитува.
— Да, мой господин, — ответил тот.
І сказав йому Саул: Навіщо змовився проти мене, ти і син Єссея, що ти дав йому хліба і меч, і питав за нього в Бога, щоб наставити його проти мене ворогом до цього дня?
Саул сказал ему:
— Почему вы сговорились против меня, ты и сын Иессея?! Ты дал ему хлеб и меч, спрашивал для него Бога, чтобы он восстал против меня и устроил мне засаду, как он и делает сегодня.
— Почему вы сговорились против меня, ты и сын Иессея?! Ты дал ему хлеб и меч, спрашивал для него Бога, чтобы он восстал против меня и устроил мне засаду, как он и делает сегодня.
А він відповів цареві й сказав: А між усіма твоїми слугами, хто такий вірний, як Давид? І зять царя, і виконавець кожного твого наказу, і славний у твоєму домі!
Ахимелех ответил царю:
— Кто из всех твоих слуг так верен тебе, как Давид, который и зять царя, и начальник над95 твоей стражей, и высоко почитаем в твоем доме?
— Кто из всех твоих слуг так верен тебе, как Давид, который и зять царя, и начальник над95 твоей стражей, и высоко почитаем в твоем доме?
Хіба сьогодні почав я питати за нього в Бога? Зовсім ні. Хай не видає цар звинувачення проти свого раба й проти всього дому мого батька, бо твій раб у цьому всьому не знав слова малого чи великого!
Разве в тот день я в первый раз спрашивал для него Бога? Конечно, нет! Пусть царь не винит ни твоего слугу, ни кого-либо из членов семьи моего отца, ведь твой слуга совсем ничего не знает об этом деле.
І сказав цар Саул: Ти, Авімелех, неодмінно помреш [1] , — ти і весь дім твого батька!
Но царь сказал:
— Ты непременно умрешь, Ахимелех, ты и вся семья твоего отца.
— Ты непременно умрешь, Ахимелех, ты и вся семья твоего отца.
І цар наказав вартовим, які стояли перед ним: Приведіть і повбивайте Господніх священиків, бо їхня рука — з Давидом, оскільки вони знали, що він втікає, і не відкрили вухо моє! Та слуги царя не забажали накласти своїх рук на Господніх священиків.
И царь приказал страже, которая стояла при нем:
— Ступайте и убейте священников Господа, потому что они также примкнули к Давиду. Они знали, что он сбежал, а мне не открыли.
Но слуги царя не хотели поднять руку на священников Господа, чтобы убить их.
— Ступайте и убейте священников Господа, потому что они также примкнули к Давиду. Они знали, что он сбежал, а мне не открыли.
Но слуги царя не хотели поднять руку на священников Господа, чтобы убить их.
Тож цар сказав Доекові: Повернися ти і напади на священиків! І повернувся Доек, сирієць, і повбивав Господніх священиків у той день — триста п’ять чоловік, усіх, хто носить ефод.
Тогда царь приказал Доэгу:
— Ты ступай и умертви священников.
И эдомитянин Доэг пошел и умертвил их. В тот день он убил восемьдесят пять человек, которые носили льняной эфод.
— Ты ступай и умертви священников.
И эдомитянин Доэг пошел и умертвил их. В тот день он убил восемьдесят пять человек, которые носили льняной эфод.
І Номву, місто священиків, побив лезом меча від чоловіка аж до жінки, від немовляти аж до того, хто ссе, — і телят, і ослів, і овець.
Затем он предал мечу Нов, город священников, вместе со всеми его мужчинами и женщинами, детьми и младенцами, волами, ослами и овцами.
Та врятувався один син Авімелеха, сина Ахітова, а його ім’я — Авіятар, і він втік слідом за Давидом.
Но один из сыновей Ахимелеха, сына Ахитува, по имени Авиатар, спасся и бежал к Давиду.
І Авіятар сповістив Давидові, що Саул повбивав усіх Господніх священиків.
Он рассказал Давиду, что Саул убил священников Господа.
А Давид сказав Авіятарові: Знав я в той день, що Доек, сирієць, безсумнівно сповістить [2] Саулові. Я винний за душі дому твого батька.
Давид сказал Авиатару:
— Когда там был эдомитянин Доэг, я знал, что он непременно расскажет Саулу. Я в ответе за гибель всей семьи твоего отца.
— Когда там был эдомитянин Доэг, я знал, что он непременно расскажет Саулу. Я в ответе за гибель всей семьи твоего отца.