Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І Давид відійшов звідти, і врятувався; він приходить до печери Одоллама. І чують його брати і дім його батька, та й приходять туди до нього.
Давид пішов ізвідти й утік у Адуллам-печеру. Довідались про це його брати та уся його родина, й прийшли туди до нього.
І кожний, хто в скруті, і кожний, хто в боргах, і кожний, хто в душевних болях, починають збиратися до нього, і він стає їхнім володарем. І було з ним якихось чотириста мужів.
Усі, що були в злиднях, усі заборговані та всі незадоволені зібрались біля нього, й він став ватажком їх. Отак було з ним якихось чотириста чоловік.
І звідти Давид пішов до моавської Массифи, і сказав моавському цареві: Хай же мій батько і моя матір будуть у тебе, аж доки не пізнаю, що вчинить мені Бог.
Звідти пішов Давид у Міцпу в Моаві й сказав моавському цареві: «Чи не можна б моєму батькові та моїй матері перебути в вас, покіль я взнаю, що Господь удіє зо мною?»
І вблагав обличчя моавського царя, і вони жили з ним усі дні, коли Давид був у обозі.
І він лишив їх при моавському цареві, й вони жили при ньому ввесь час, покіль Давид сидів у тому сховку.
І пророк Ґад сказав Давидові: Не сиди в обозі! Йди і прийдеш у землю Юди. І Давид пішов, і прийшов, і осів у місті Саріх.
Пророк же Гад сказав до Давида; «Не сиди в сховку, а збирайсь та йди в землю Юди.» І пішов Давид і прийшов у ліс Херет.
І почув Саул, що дався чути Давид і мужі, які з ним. А Саул перебував на горі околиці, що в Рамі, і спис у його руці, і всі його слуги довкола нього.
Довідався Саул, що викрито Давида й людей, які були при ньому. Сидів же Саул у Гівеа під тамариском, що на висоті, зо списом у руці, й всі його слуги стояли біля нього.
І звернувся Саул до своїх слуг, які стояли перед ним, і сказав їм: Послухайте ж, сини Веніаміна: Хіба насправді син Єссея дасть усім вам поля та виноградники і поставить вас усіх сотниками і тисяцькими?
І каже Саул своїм слугам, які стояли біля нього: «Слухайте ж веніяминяни! Чи то ж син Єссея дасть теж усім вам поля і виноградники й настановить усіх вас тисяцькими й сотниками,
Адже ви всі змовляєтеся проти мене, і немає нікого, хто відкриває вухо моє про те, що мій син склав завіт із сином Єссея, і немає того з вас, хто дбає за мене, і відкриває вухо моє, що мій син підняв проти мене мого раба, як ворога до цього дня.
що ви всі змовилися проти мене й ніхто мене не сповістив, як мій син вступив у побратимство з сином Єссея, що ніхто з вас не пожалував мене і не повідомив мене, що мій син підняв мого слугу на мене робити засідки, як воно виявилось оце нині?»
І відповідає Доек, сирієць, який наставлений над ослами Саула, і сказав: Я побачив сина Єссея, який прийшов до Номви, до Авімелеха, сина священика Ахітова,
Озвавсь тоді Доег, едомій, що був над слугами Саула, кажучи: «Я бачив, як син Єссея був прийшов у Нов до Ахімелеха, сина Ахітува,
і той запитав про нього в Бога, і дав йому поживу, і дав йому меч Голіафа, филистимця.
й той питав Господа для нього, дав йому харчів і навіть меч Голіята філістимлянина.»
І цар послав покликати Авімелеха, сина Ахітова, і всіх синів його батька, священиків, які в Номві, тож усі приходять до царя.
Цар повелів покликати священика Ахімелеха, сина Ахітува, і всю його родину — священиків у Нові, — і всі вони прибули до царя.
І сказав Саул: Послухай-но, сине Ахітова! А той відповів: Ось я, говори, володарю!
І Саул мовив: «Слухай лишень, сину Ахітува!» І відповів той: «Я тут, мій пане.»
І сказав йому Саул: Навіщо змовився проти мене, ти і син Єссея, що ти дав йому хліба і меч, і питав за нього в Бога, щоб наставити його проти мене ворогом до цього дня?
І Саул спитав його: «Чого ви, ти та син Єссея, змовилися проти мене? Ти дав йому хліба, меч і питав Бога про нього, щоб він повстав та засідав на мене, як воно е оце нині.»
А він відповів цареві й сказав: А між усіма твоїми слугами, хто такий вірний, як Давид? І зять царя, і виконавець кожного твого наказу, і славний у твоєму домі!
Ахімелех відповів цареві, мовивши: «Хто ж між усіма слугами твоїми, як Давид: вірний, зять царський, начальник твоєї сторожі і поважаний у твоїм домі?
Хіба сьогодні почав я питати за нього в Бога? Зовсім ні. Хай не видає цар звинувачення проти свого раба й проти всього дому мого батька, бо твій раб у цьому всьому не знав слова малого чи великого!
Хіба я нині вперше питав про нього Бога? Як же б то так? Нехай цар не обвинувачує ні вчому свого слугу й усю його родину, бо твій слуга не відає в усій цій справі нічого.»
І сказав цар Саул: Ти, Авімелех, неодмінно помреш [1] , — ти і весь дім твого батька!
Та цар сказав: «Мусиш, Ахімелеху, вмерти, сам ти і ввесь дім твого батька.»
І цар наказав вартовим, які стояли перед ним: Приведіть і повбивайте Господніх священиків, бо їхня рука — з Давидом, оскільки вони знали, що він втікає, і не відкрили вухо моє! Та слуги царя не забажали накласти своїх рук на Господніх священиків.
Цар повелів гінцям, що стояли біля нього: «Поверніться й повбивайте священиків Господніх, бо й їхня рука з Давидом: вони знали, що він утік, але мене не сповістили.» Слуги ж царські не посміли підняти руки на священиків Господніх, щоб їх убити.
Тож цар сказав Доекові: Повернися ти і напади на священиків! І повернувся Доек, сирієць, і повбивав Господніх священиків у той день — триста п’ять чоловік, усіх, хто носить ефод.
Тоді цар повелів Доегові: «Повернись ти й повбивай священиків.» І повернувсь Доег, едомій, і сам став їх вибивати й убив того дня вісімдесят п'ять чоловік, що носили льняний ефод.
І Номву, місто священиків, побив лезом меча від чоловіка аж до жінки, від немовляти аж до того, хто ссе, — і телят, і ослів, і овець.
Та й Нов, священиче місто, вигубив мечем, і чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів, ослів, овець.
Та врятувався один син Авімелеха, сина Ахітова, а його ім’я — Авіятар, і він втік слідом за Давидом.
Спасся лише один син Ахімелеха, сина Ахітува, на ім'я Евіятар, що втік до Давида,
І Авіятар сповістив Давидові, що Саул повбивав усіх Господніх священиків.
і сповістив Евіятар Давида, що Саул вибив священиків Господніх.
А Давид сказав Авіятарові: Знав я в той день, що Доек, сирієць, безсумнівно сповістить [2] Саулові. Я винний за душі дому твого батька.
Давид сказав до Евіятара: «Я знав це ще тоді, коли Доег, едомій, був там, що він напевне донесе це Саулові. Я винуватий за всі душі дому батька твого.