Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Самуїла 24) | (1 Самуїла 26) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • Помер Самуїл, і весь Ізраїль збирається, і оплакують його, і хоронять його в його домі, в Арматаїмі. А тим часом Давид піднявся і прийшов у пустелю Маана.
  • И умер Самуил; и собрались все Израильтяне, и плакали по нём, и погребли его в доме его, в Раме. Давид встал и сошёл к пустыне Фаран.
  • І був собі чоловік у Маані, а його стада — в Кармилі. І чоловік був дуже великий, і в нього стада — три тисячі овець і тисяча кіз. І сталося, що він стриг своє стадо в Кармилі.
  • Был некто в Маоне, а имение его на Кармиле, человек очень богатый; у него было три тысячи овец и тысяча коз; и был он при стрижке овец своих на Кармиле.
  • Ім’я чоловіка — Навал, а ім’я його жінки — Авіґея. І його жінка була розумна і дуже гарна на вигляд, а чоловік був тяжкий і поганий у справах, і чоловік був собачий.
  • Имя человека того — Навал, а имя жены его — Авигея; эта женщина была весьма умная и красивая лицом, а он — человек жестокий и злой нравом; он был из рода Халева.
  • І почув Давид у пустелі, що Навал, кармилієць, стриже своє стадо.
  • И услышал Давид в пустыне, что Навал стрижёт овец своих.
  • Тож Давид послав десятьох слуг, і сказав слугам: Підіть у Кармил і зайдіть до Навала та запитайте його в моє ім’я про мир.
  • И послал Давид десять отроков, и сказал Давид отрокам: взойдите на Кармил и пойдите к Навалу, и приветствуйте его от моего имени,
  • І скажете так: І ти будь здоровим у порах, і твій дім, і все твоє нехай буде здорове.
  • и скажите так: «мир тебе, мир дому твоему, мир всему твоему;
  • І тепер ось я почув, що в тебе стрижуть твої пастухи, які були з нами в пустелі, і ми їм не перешкодили, і ми в них нічого не вимагали всі дні, коли вони були в Кармилі.
  • ныне я услышал, что у тебя стригут овец. Вот, пастухи твои были с нами, и мы не обижали их, и ничего у них не пропало во всё время их пребывания на Кармиле;
  • Запитай своїх слуг, і тобі сповістять. Тож хай знайдуть слуги милість у твоїх очах, бо ми прийшли в добрий час. Дай же твоєму синові Давидові, що лише знайде твоя рука.
  • спроси слуг твоих, и они скажут тебе; итак, да найдут отроки благоволение в глазах твоих, ибо в добрый день пришли мы; дай же рабам твоим и сыну твоему Давиду, что найдёт рука твоя».
  • І приходять слуги, і говорять ці слова до Навала згідно з усіма цими словами ім’ям Давида.
  • И пошли люди Давидовы, и сказали Навалу от имени Давида все эти слова, и умолкли.
  • І підскочив Навал, і відповів слугам Давида, і сказав: Хто такий Давид, і хто син Єссея? Сьогодні намножилося рабів, які відходять кожний з-перед обличчя свого володаря!
  • И Навал отвечал слугам Давидовым, и сказал: кто такой Давид, и кто такой сын Иессеев? Ныне стало много рабов, бегающих от господ своих;
  • Тож хіба візьму мій хліб, моє вино і моє заколене, яке я заколов тим, хто стриже мені вівці, і це дам мужам, про яких не знаю, звідки вони?
  • неужели мне взять хлебы мои и воду мою, и мясо, приготовленное мною для стригущих овец у меня, и отдать людям, о которых не знаю, откуда они?
  • І слуги Давида відійшли своєю дорогою, і повернулися та прийшли й сповістили Давидові згідно з цими словами.
  • И пошли назад люди Давида своим путём, и возвратились, и пришли, и пересказали ему все слова сии.
  • І сказав Давид своїм мужам: Нехай кожний підпережеться своїм мечем! І за Давидом пішло якихось чотириста чоловік, а двісті залишилися з речами.
  • Тогда Давид сказал людям своим: опояшьтесь каждый мечом своим. И все опоясались мечами своими, опоясался и сам Давид своим мечом, и пошли за Давидом около четырёхсот человек, а двести остались при обозе.
  • А один зі слуг сповістив Авіґеї, жінці Навала, кажучи: Ось Давид послав послів з пустелі, щоб поблагословити нашого володаря, та він відвернувся від них.
  • Авигею же, жену Навала, известил один из слуг, сказав: вот, Давид присылал из пустыни послов приветствовать нашего господина, но он обошёлся с ними грубо;
  • А мужі були до нас дуже добрими. Не перешкодили нам, і не вимагали в нас усі дні, які ми були з ними. І коли ми були в полі,
  • а эти люди очень добры к нам, не обижали нас, и ничего не пропало у нас во всё время, когда мы ходили с ними, быв в поле;
  • то вони були, як стіна навколо нас — і вночі, і вдень, у всі дні, які ми були з ними, пасучи стадо.
  • они были для нас оградою и днём и ночью во всё время, когда мы пасли стада вблизи их;
  • Тож тепер знай і гляди ти, що вчиниш, бо виповнилася злоба на нашого володаря і на його дім. А він — син-поганець, і не можна до нього говорити!
  • итак, подумай и посмотри, что делать; ибо неминуемо угрожает беда господину нашему и всему дому его, а он — человек злой, нельзя говорить с ним.
  • І поквапилася Авіґея, і взяла двісті хлібів, дві посудини вина, п’ять приготовлених овець, п’ять еф добірного борошна, один ґомор родзинок і двісті в’язанок смоківниць. І поклала на ослів,
  • Тогда Авигея поспешно взяла двести хлебов, и два меха с вином, и пять овец приготовленных, и пять мер сушёных зёрен, и сто связок изюму, и двести связок смокв, и навьючила на ослов,
  • та сказала своїм слугам: Ідіть переді мною, і ось я іду за вами! А своєму чоловікові не сповістила.
  • и сказала слугам своим: ступайте впереди меня, вот, я пойду за вами. А мужу своему Навалу ничего не сказала.
  • І сталося, коли вона сіла на осла і сходила вниз за виступом гори, то ось ішов Давид і його мужі їй назустріч, тож вона зустріла їх.
  • Когда же она, сидя на осле, спускалась по извилинам горы, вот, навстречу ей идёт Давид и люди его, и она встретилась с ними.
  • А Давид говорив: Хіба для несправедливості оберігав я всі його речі в пустелі й не заповів взяти будь-що з усього, що його, а він мені віддав злом за добро!
  • И Давид сказал: да, напрасно я охранял в пустыне всё имущество этого человека, и ничего не пропало из принадлежащего ему; он платит мне злом за добро;
  • Хай це зробить Бог Давидові й це хай додасть, якщо до ранку залишу з усього, що в Навала, — з того, хто мочиться проти стіни!
  • пусть то и то сделает Бог с врагами Давида, и ещё больше сделает, если до рассвета утреннего из всего, что принадлежит Навалу, я оставлю мочащегося к стене.
  • І побачила Авіґея Давида, і поквапилася, і злізла з осла, і впала перед Давидом на своє обличчя. І поклонилася йому до землі,
  • Когда Авигея увидела Давида, то поспешила сойти с осла и пала пред Давидом на лицо своё и поклонилась до земли;
  • до його ніг, і сказала: На мені, володарю мій, несправедливість. Хай же твоя рабиня промовить до твоїх вух, тож вислухай слово твоєї рабині.
  • и пала к ногам его, и сказала: на мне грех, господин мой; позволь рабе твоей говорить в уши твои и послушай слов рабы твоей.
  • Хай мій володар не покладе свого серця на цю людину, що є пошестю, бо за своїм іменем таким є: Навал [1] його ім’я, і безумність у ньому. А я, твоя раба, не бачила твоїх слуг, яких ти послав.
  • Пусть господин мой не обращает внимания на этого злого человека, на Навала; ибо каково имя его, таков и он. Навал — имя его, и безумие его с ним. А я, раба твоя, не видела слуг господина моего, которых ты присылал.
  • І тепер, володарю, хай живе Господь і хай живе твоя душа, оскільки Господь оберіг тебе, щоб ти не напав на невинну кров і спас тобі твою руку від помсти. І тепер хай твої вороги, і ті, хто шукає зла моєму володареві, стануть, як Навал.
  • И ныне, господин мой, жив Господь и жива душа твоя, Господь не попустит тебе идти на пролитие крови и удержит руку твою от мщения, и ныне да будут, как Навал, враги твои и злоумышляющие против господина моего.
  • Тож тепер візьми це благословення, яке твоя рабиня принесла моєму володареві, і даси слугам, які прислуговують моєму володареві.
  • Вот эти дары, которые принесла раба твоя господину моему, чтобы дать их отрокам, служащим господину моему.
  • Усунь же несправедливість твоєї рабині, бо Господь неодмінно вчинить [2] моєму володареві вірний дім, адже мій володар веде Господню війну, і в тобі ніколи не знайдеться злоби.
  • Прости вину рабы твоей; Господь непременно устроит господину моему дом твёрдый, ибо войны Господа ведёт господин мой, и зло не найдётся в тебе во всю жизнь твою.
  • І коли повстане чоловік, який тебе переслідує і шукає твоєї душі, то душа мого володаря буде прив’язана в’язами життя в Господа Бога, і душу твоїх ворогів викинеш з-посеред пращі.
  • Если восстанет человек преследовать тебя и искать души твоей, то душа господина моего будет завязана в узле жизни у Господа, Бога твоего, а душу врагов твоих бросит Он как бы пращею.
  • І буде, коли Господь учинить моєму володареві все добро, що сказав про тебе, і Господь тебе вчинить проводирем над Ізраїлем,
  • И когда сделает Господь господину моему всё, что говорил о тебе доброго, и поставит тебя вождём над Израилем,
  • і не буде в тобі цієї огиди та спокуси в мого володаря, щоб даремно пролив невинну кров і щоб мій володар спас свою руку. І нехай учинить Господь володареві моєму добро, і згадаєш твою рабиню, щоб учинити їй добро.
  • то не будет это сердцу господина моего огорчением и беспокойством, что не пролил напрасно крови и сберёг себя от мщения. И Господь облагодетельствует господина моего, и вспомнишь рабу твою.
  • І сказав Давид Авіґеї: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який сьогодні послав тебе мені назустріч,
  • И сказал Давид Авигее: благословен Господь, Бог Израилев, Который послал тебя ныне навстречу мне,
  • і благословенна твоя поведінка, і благословенна ти, що мене сьогодні в цьому зупинила, щоб не піти на кров і спасти мені мою руку.
  • и благословен разум твой, и благословенна ты за то, что ты теперь не допустила меня идти на пролитие крови и отмстить за себя.
  • Тільки, як живе Господь, Бог Ізраїля, Який мене сьогодні зупинив, щоб не вчинити тобі зла, якщо б же ти не поквапилася і не вийшла мені назустріч, тоді сказав я: Не залишиться в Навала до ранішнього світла той, хто мочиться проти стіни!
  • Но, — жив Господь, Бог Израилев, удержавший меня от нанесения зла тебе, — если бы ты не поспешила и не пришла навстречу мне, то до рассвета утреннего я не оставил бы Навалу мочащегося к стене.
  • І взяв Давид з її руки все, що вона йому принесла, і сказав їй: Піди в мирі до свого дому. Гляди, я почув твій голос, і я полюбив твоє обличчя.
  • И принял Давид из рук её то, что она принесла ему, и сказал ей: иди с миром в дом твой; вот, я послушался голоса твоего и почтил лицо твоё.
  • І пішла Авіґея до Навала, і ось у нього бенкет в його домі, наче царський бенкет, і серце Навала веселе в ньому, і він дуже п’яний. І не сповістила йому великого чи малого слова аж до раннього світла.
  • И пришла Авигея к Навалу, и вот, у него пир в доме его, как пир царский, и сердце Навала было весело; он же был очень пьян; и не сказала ему ни слова, ни большого, ни малого, до утра.
  • І сталося вранці, коли Навал витверезився від вина, його жінка сповістила йому ці слова. І його серце завмерло в ньому, і він стає, наче камінь.
  • Утром же, когда Навал отрезвился, жена его рассказала ему об этом, и замерло в нём сердце его, и стал он как камень.
  • А після десяти днів уразив Господь Навала, і він помер.
  • Дней через десять поразил Господь Навала, и он умер.
  • І почув Давид, і сказав: Благословенний Господь, Який здійснив суд мого покривдження з руки Навала, і зберіг свого раба від руки зла, і Господь повернув злобу Навала на його голову! І послав Давид, і говорив про Авіґею, щоб узяти її собі за жінку.
  • И услышал Давид, что Навал умер, и сказал: благословен Господь, воздавший за посрамление, нанесённое мне Навалом, и сохранивший раба Своего от зла; Господь обратил злобу Навала на его же голову. И послал Давид сказать Авигее, что он берёт её себе в жену.
  • І прийшли слуги Давида до Авіґеї в Кармил, і заговорили до неї, кажучи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.
  • И пришли слуги Давидовы к Авигее на Кармил и сказали ей так: Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жену.
  • І вона встала, поклонилася до землі обличчям і сказала: Ось раба твоя є рабинею, щоб помити ноги твоїх рабів.
  • Она встала и поклонилась лицом до земли и сказала: вот, раба твоя готова быть служанкою, чтобы омывать ноги слуг господина моего.
  • І встала Авіґея, і сіла на осла, і п’ять дівчат ішли за нею. І вона пішла за слугами Давида. І стає вона йому за жінку.
  • И собралась Авигея поспешно и села на осла, и пять служанок сопровождали её; и пошла она за послами Давида и сделалась его женою.
  • І Давид узяв Ахінаму з Єзраеля, і були в нього дві жінки.
  • И Ахиноаму из Изрееля взял Давид, и обе они были его жёнами.
  • А Саул дав свою дочку Мелхолу, жінку Давида, Фалтієві, синові Лаїса, який з Ромми.
  • Саул же отдал дочь свою Мелхолу, жену Давидову, Фалтию, сыну Лаиша, что из Галлима.

  • ← (1 Самуїла 24) | (1 Самуїла 26) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025