Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І з пустелі приходять до Саула на гору зіфейці й кажуть: Ось Давид переховується посеред нас на горі Ехела, що напроти Єссемуна.
David Spares Saul Again
Now some men from Ziph came to Saul at Gibeah to tell him, “David is hiding on the hill of Hakilah, which overlooks Jeshimon.”
Now some men from Ziph came to Saul at Gibeah to tell him, “David is hiding on the hill of Hakilah, which overlooks Jeshimon.”
І Саул піднявся, і пішов у пустелю Зіф, а з ним — три тисячі вибраних мужів з Ізраїля, щоб шукати Давида в пустелі Зіф.
So Saul took 3,000 of Israel’s elite troops and went to hunt him down in the wilderness of Ziph.
І вийшов Саул на гору Ехела, напроти Єссемуна біля дороги, а Давид перебував у пустелі. І побачив Давид, що Саул прийшов за ним у пустелю,
Saul camped along the road beside the hill of Hakilah, near Jeshimon, where David was hiding. When David learned that Saul had come after him into the wilderness,
і Давид послав розвідників, і взнав, що Саул підходить підготовлений з Кеїли.
he sent out spies to verify the report of Saul’s arrival.
І встав Давид потай, і приходить до місця, де спав Саул, там же — Авенир, син Нира, його полководець. Спав Саул у колісниці, а народ розмістився довкола нього.
David slipped over to Saul’s camp one night to look around. Saul and Abner son of Ner, the commander of his army, were sleeping inside a ring formed by the slumbering warriors.
І відповів Давид, і запитав Ахімелеха, хета, і Авессу, сина Саруї, брата Йоава, кажучи: Хто піде зі мною до Саула в табір? І сказав Авесса: Я ввійду з тобою.
“Who will volunteer to go in there with me?” David asked Ahimelech the Hittite and Abishai son of Zeruiah, Joab’s brother.
“I’ll go with you,” Abishai replied.
“I’ll go with you,” Abishai replied.
І входить Давид і Авесса до народу вночі, аж ось Саул міцно спить у колісниці, а спис устромлений у землю біля його голови. Авенир же та його народ сплять довкола нього.
So David and Abishai went right into Saul’s camp and found him asleep, with his spear stuck in the ground beside his head. Abner and the soldiers were lying asleep around him.
І сказав Авесса до Давида: Замкнув Господь сьогодні твого ворога у твої руки, тож тепер проб’ю його раз списом до землі — і не повторю йому!
“God has surely handed your enemy over to you this time!” Abishai whispered to David. “Let me pin him to the ground with one thrust of the spear; I won’t need to strike twice!”
Та Давид сказав Авессі: Не впокориш його! Бо хто підніме свою руку на Господнього помазаника і залишиться непокараним?
“No!” David said. “Don’t kill him. For who can remain innocent after attacking the LORD’s anointed one?
І сказав Давид: Нехай живе Господь, якщо Господь не уразить його або не прийде його день, і він помре, або не піде на війну і додасться до свого роду.
Surely the LORD will strike Saul down someday, or he will die of old age or in battle.
Зовсім не мені перед Господом піднести мою руку на Господнього помазаника! Тож тепер візьми спис з-перед його голови та посуд для води, і підемо до себе.
The LORD forbid that I should kill the one he has anointed! But take his spear and that jug of water beside his head, and then let’s get out of here!”
І Давид взяв спис і посуд для води з-перед його обличчя, і вони пішли до себе. І не було того, хто дізнався, і не було того, хто бачив, і не було того, хто пробудився, — усі спали, бо на них напав Господній сон.
So David took the spear and jug of water that were near Saul’s head. Then he and Abishai got away without anyone seeing them or even waking up, because the LORD had put Saul’s men into a deep sleep.
А Давид перейшов на другий бік і став здалека на вершині гори, тож між ними була велика дорога.
David climbed the hill opposite the camp until he was at a safe distance.
І закликав Давид до народу, і промовив до Авенира, гукаючи: Чи не відгукнешся, Авенире? І відповів Авенир, і сказав: Хто ти, що мене кличеш?
Then he shouted down to the soldiers and to Abner son of Ner, “Wake up, Abner!”
“Who is it?” Abner demanded.
“Who is it?” Abner demanded.
І промовив Давид до Авенира: Хіба ти не муж, і хто такий, як ти в Ізраїлі? Тож навіщо не стережеш твого володаря-царя? Бо ввійшов один з народу, щоб убити твого володаря-царя.
“Well, Abner, you’re a great man, aren’t you?” David taunted. “Where in all Israel is there anyone as mighty? So why haven’t you guarded your master the king when someone came to kill him?
І не добра ця справа, яку ти вчинив! Нехай живе Господь, бо сини смерті, ви, що стережете вашого володаря-царя, Господнього помазаника! А тепер гляди! Де є спис царя і посуд для води, що біля його голови?
This isn’t good at all! I swear by the LORD that you and your men deserve to die, because you failed to protect your master, the LORD’s anointed! Look around! Where are the king’s spear and the jug of water that were beside his head?”
І Саул упізнав голос Давида, і сказав: Чи це твій голос, сину Давиде? І сказав Давид: Твій раб, володарю-царю!
Saul recognized David’s voice and called out, “Is that you, my son David?”
And David replied, “Yes, my lord the king.
And David replied, “Yes, my lord the king.
І далі сказав: Навіщо це мій володар женеться за своїм рабом? Бо в чому я згрішив і яка несправедливість у мені знайшлася?
Why are you chasing me? What have I done? What is my crime?
А тепер нехай послухає мій володаря-цар слово свого раба. Якщо Бог тебе наводить на мене, хай запашними будуть твої жертви, а якщо людські сини, то вони прокляті перед Господом, бо сьогодні вони мене викинули, щоб я не закріпився в Господньому спадку, кажучи: Піди й служи іншим богам!
But now let my lord the king listen to his servant. If the LORD has stirred you up against me, then let him accept my offering. But if this is simply a human scheme, then may those involved be cursed by the LORD. For they have driven me from my home, so I can no longer live among the LORD’s people, and they have said, ‘Go, worship pagan gods.’
І тепер нехай кров моя не впаде на землю перед Господнім обличчям, бо ізраїльський цар вийшов шукати мою душу, так як ганяються за нічним вороном у горах.
Must I die on foreign soil, far from the presence of the LORD? Why has the king of Israel come out to search for a single flea? Why does he hunt me down like a partridge on the mountains?”
І сказав Саул: Згрішив я! Повернися, дитино Давиде, бо не вчиню тобі зла, тому що моя душа дорогоцінна сьогодні у твоїх очах. Я був безглуздим і дуже нерозумним.
Then Saul confessed, “I have sinned. Come back home, my son, and I will no longer try to harm you, for you valued my life today. I have been a fool and very, very wrong.”
І відповів Давид, і сказав: Ось спис царя. Нехай перейде один слуга і візьме його.
“Here is your spear, O king,” David replied. “Let one of your young men come over and get it.
І хай Господь поверне кожному по його справедливості та його вірі, бо Господь сьогодні видав тебе в мої руки, та я не забажав накласти свою руку на Господнього помазаника.
The LORD gives his own reward for doing good and for being loyal, and I refused to kill you even when the LORD placed you in my power, for you are the LORD’s anointed one.
І ось, так, як сьогодні твоя душа прославилася в моїх очах, так нехай прославиться моя душа перед Господом, і нехай Він покриє мене та вирве мене з усякого болю.
Now may the LORD value my life, even as I have valued yours today. May he rescue me from all my troubles.”
І промовив Саул до Давида: Сину, ти благословенний; ти справді все здійсниш [1] і неодмінно матимеш успіх [2]. І Давид пішов своєю дорогою, а Саул повернувся до свого місця.
And Saul said to David, “Blessings on you, my son David. You will do many heroic deeds, and you will surely succeed.” Then David went away, and Saul returned home.