Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І сказав Давид у своєму серці, промовляючи: Тепер переданий буду одного дня в руки Саула, і мені не буде добра, якщо не врятуюся в землі филистимців, адже Саул не облишить шукати мене в усіх околицях Ізраїля, і не врятуюся з його руки.
І сказав Давид в серцї свойму: Попадусь я таки колись Саулові в руки, й нїчо не поможе менї, хиба втечу в Филистійську землю. Тодї покине Саул шукати мене по всьому займищу Ізрайлевому і я спасуся з рук його.
І Давид піднявся, а з ним — чотириста чоловік, і пішов до Анхуса, сина Аммаха, царя Ґета.
І зібравсь Давид, та й пійшов із шістьма сотнями чоловіка, що були з ним, до Анхуза, сина Маохового, царя Гетського.
І осів Давид з Анхусом у Ґеті, він і його мужі, кожен зі своїм домом, і Давид, і обидві його жінки — Ахінаам, єзраелітка, та Авіґея, колишня жінка Навала кармилійського.
І пробував Давид з людьми своїми ув Анхуза в Гетї, кожен з родиною своєю: Давид з обома жінками своїми, Ахиноамою з Езрееля й Абигеєю, жінкою Набала Кармелїйця
Саулові сповістили, що Давид утік у Ґет, тож він не продовжував більше його шукати.
Довідавшися ж Саул, що Давид утїк у Гет, покинув за ним гонитись.
І сказав Давид Анхусові: Якщо ж твій раб знайшов милосердя у твоїх очах, нехай же дадуть мені місце в одному з міст, що в країні, і поселюся там. І навіщо твій раб перебуває з тобою в місті царя?
Давид же прохав Анхуза: Коли буде ласка твоя до мене, то укажеш, може, менї місце на пробуваннє в которому з малих міст твоїх; про що бо раб твій жити має при тобі в головному городї?
І він дав йому в той день Селак. Через це Селак належав цареві юдейському — аж до цього дня.
І вказав Анхуз йому ще того ж дня Секелаг; тим остався Секелаг при царях Юдиних і по сей день.
І час, упродовж якого Давид перебував у країні филистимців, складав рік і чотири місяці.
Давид пробув у займищі Филистійському рік і чотири місяцї.
І ходив Давид і його мужі, і нападали на всіх у Ґесірі та в Амаликіті. І ось земля була заселена тими, які прийшли від Ґелампсура, міст огороджених стінами, — аж до Єгипетської землі.
І виходив Давид із людьми своїми, і нападав на Гессуріїв та Гирзіїв і Амаликіїв, що здавна жили в тій землї аж до Суру й до Египту.
І він громив землю, і не залишав при житті ні чоловіка, ні жінки. Якось він захопив отари, стада, ослів, верблюдів і одяг, і вони повернулися, і прийшли до Анхуса.
А нападаючи Давид на ті займища, не зоставляв нї чоловіка, нї жінки живими, брав вівцї, корови, осли, верблюди та одежу і вертався і приходив до Анхуза.
А Анхус запитав Давида: На кого ви сьогодні напали? Давид же сказав Анхусові: На південь Юдеї і на південь Єсмеґи, і на південь Кенезії.
І каже було Анхуз Давидові: На кого тепер нападали? А Давид відказував: На полуденню сторону в Юдеї, або на полуденню сторону Ерахмеелї, чи на полуденню сторону Кенеї.
Та я живими не залишив ні чоловіка, ні жінки, щоб не сповістили в Ґеті, кажучи собі: Щоб не донесли на нас у Ґеті, повідомляючи: Давид таке чинить! І це — його діяльність усі дні, які Давид перебував на рівнині филистимців.
І не лишав Давид в живих нї чоловіка, нї жінки і не приводив у Гет, міркуючи так: вони б сьвідкували проти нас і розказували: От як чинив Давид! Сим робом справлявся він, аж покіль державсь у країнї Филистійській.