Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І ковчег перебував на полі филистимців сім місяців, і їхня земля закишіла мишами.
            Ковчег Господній пробув сім місяців у філістимлянському краї.
            Тож филистимці скликають жерців, ворожбитів і своїх чародіїв, запитуючи: Що зробимо з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на своє місце?
            А тоді філістимляни скликали жерців і ворожбитів та й спитали: «Що нам чинити з ковчегом Господнім? Скажіть нам, як нам його повернути на своє місце?»
            А вони сказали: Якщо ви відсилаєте ковчег завіту Господа, Бога Ізраїля, не відсилайте його порожнім, але обов’язково віддайте [1] Йому за муки, і тоді вилікуєтесь, і надолужиться за вас. Хіба не таким чином Його рука відійде від вас?
            Ті відповіли: «Якщо ви зважилися відіслати ковчег Бога Ізраїля, не відсилайте його без нічого: ви конче мусите для нього якесь відшкодування принести; тоді одужаєте й знатимете, чому його рука від вас не відвернулась.»
            А ті запитують: Що віддамо Йому за муки? Вони ж сказали: За числом сатрапів филистимців — п’ять золотих сидінь, бо провина у вас, ваших князях і в народі,
            Ті спитали: «Яке ж нам відшкодування йому принести?» їм відповіли: «Згідно з числом князів філістимлянських — п'ять золотих ґуль і п'ять золотих мишей, бо кара одна для всіх вас і для князів ваших.
            і золоті миші на подобу ваших мишей, які знищили землю. І віддасте славу Господу, щоб облегшив Свою руку над вами, над вашими богами і над вашою землею.
            Зробіть, отже, зображення ґуль ваших та мишей, що пустошать землю, й воздайте славу Богові Ізраїля. Може, його рука стане легшою над вами, вашими богами й вашим краєм?
            Навіщо ж важкими робите ваші серця, так, як важким учинив єгиптянин і фараон своє серце? Хіба не відіслали їх, коли наглумився з них, і вони пішли?
            Чого б вам упиратись, як були уперлись єгиптяни та фараон? Вони їх не пускали, а ті все ж таки вийшли, коли Бог показав на них свою силу
            Тепер візьміть і зробіть новий віз, і дві корови, які перший раз народили, та заберіть у них телят. Корови запряжіть у віз, а телят відведіть до хати позаду них.
            Візьміть, отже, та приготуйте новий віз і дві дійні корови, які в ярмі ще не ходили; і запряжіть ті корови до воза, а телята завернете від них в обору.
            І візьміть ковчег, покладіть його на воза та віддайте Йому золотий посуд за муки, покладіть у скрині з його боку, відпустите його і відішлете його, і відійде.
            Тоді візьміть ковчег Господній та поставте його на віз; золоті ж речі, що ви дасте йому на відшкодування, покладіть У торбу збоку та й пустіть, хай собі йде.
            І побачите, якщо він попрямує до Ветсамуса, дорогою своїх околиць, то Він учинив нам це велике зло, якщо ж ні, то пізнаємо, що не Його рука торкається нас, але з нами трапилася ця випадковість.
            Але вважайте: якщо він, по дорозі у свій край, піде на Бет-Шемеш, то, значить, він учинив нам це велике лихо; а коли ні, то знатимемо, що не його рука нас побила, а сталося це з нами випадком.»
            І филистимці вчинили так, і взяли дві корови, які перший раз народили, запрягли їх у вози, а їхніх телят замкнули в хаті.
            Так і зробили люди: взяли дві корови дійні та й запрягли до воза, а телят замкнули в оборі.
            На віз вони поклали ковчег, скриню і золотих мишей.
            Поставили ковчег Господній на возі й торбу з золотими мишами й зображеннями ґуль.
            І корови попрямували в дорозі дорогою Ветсамуса, одною стежкою пішли, трудилися і не звертали ні вправо, ні вліво, а сатрапи филистимців ішли за ним аж до границь Ветсамуса.
            І рушили корови просто дорогою, що на Бет-Шемеш, тим самим шляхом усе наперед ішли далі й ревли, йдучи, і не звертали ні праворуч, ні ліворуч. Князі ж філістимлянські йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.
            А ті, які у Ветсамусі, жали в долині жнива пшениці. І, піднявши свої очі, побачили Господній ковчег і зраділи через зустріч з ним.
            А бет-шемешські люди жали якраз тоді пшеницю в долині. І як підвели очі, то побачили ковчег і з радістю пішли йому назустріч.
            Віз прибув на поле Осії, який у Ветсамусі. Там біля нього поставили великий камінь, порубали дерево воза на дрова і принесли корів у всепалення Господу.
            Віз же дійшов до поля Ісуса у Бет-Шемеші й там зупинився. А був там величезний камінь. І порубали вони воза на дрова, а корови принесли Господеві на всепалення.
            А левіти принесли Господній ковчег і з ним — золоту скриню, що на ньому, і поставили на великий камінь, і в той день мужі Ветсамуса принесли Господу всепалення і жертви.
            Левіти зняли ковчег Господній і торбу, що була при ньому, і золоті речі, які були в ній, поставили на камені великім, а бет-шемешські люди принесли всепалення й закололи того дня Господеві жертви.
            А п’ять сатрапів-филистимців спостерігали за цим і в той день повернулися до Аскалона.
            П'ять князів філістимлянських бачили те й того ж дня повернулися в Екрон.
            Ось це — золоті сидіння, які филистимці передали Господу за муку. Одне з Азота, одне з Ґази, одне з Аскалона, одне з Ґета, одне з Аккарона.
            Ось які були ті золоті ґулі, що філістимляни принесли Господеві на відшкодування: одну за Ашдод, одну за Газу, одну за Аскалон, одну за Гат, одну за Екрон.
            І золоті миші за кількістю всіх міст филистимців, п’ять сатрапів із закріпленого міста і аж до поселення ферезейців, до великого каменя, на який поклали ковчег Господнього завіту, що в полі Осії Ветсамусита.
            А золотих мишей було стільки, скільки всіх філістимлянських міст, що під п'ятьма князями, від укріплених міст до відкритих сіл. Свідок тому величезний камінь, що на ньому поставили ковчег Господній, що й по цей день стоїть на полі Ісуса-шемешія.
            А сини Єхонії не були задоволені мужами Ветсамуса, бо побачили Господній ковчег. І Господь побив у них п’ятдесят мужів і сімдесят тисяч мужів. І народ заплакав, бо Господь уразив народ дуже великою карою.
            Сини ж Єхонії не раділи разом із людьми, коли споглядали на ковчег Господній, і Господь убив із них сімдесят чоловік. Засумував народ, що Господь побив його так сильно.
            І сказали мужі, які з Ветсамуса: Хто зможе перейти перед цим святим Господом, і від нас до кого піде Господній ковчег?
            І говорили бет-шемешські люди: «Хто може встоятись перед Господом, цим святим Богом? До кого б його від нас відіслати?»