Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І приходять мужі Каріятіяріма, і беруть ковчег Господнього завіту, і вносять його в дім Амінадава, який на узгір’ї, а його сина Елеазара посвятили, щоб охороняв ковчег Господнього завіту.
І прийшли осадники з Киріятяриму та й узяли скриню Господню, і принесли її в Абинадабову господу, на узгіррє, та й посьвятили сина його Елеазара на те, щоб він доглядав скринї Господньої.
І сталося, що від того дня ковчег перебував у Каріятіярімі. Минуло багато часу, — було двадцять років, і кожний ізраїльський дім спостерігав за Господом.
З того часу, як пробував ковчег у Киріят-Яримі уплило часу немало, двайцять год. І обернувсь увесь дом Ізрайлїв до Господа.
І промовив Самуїл до всього дому Ізраїля, кажучи: Якщо ви повертаєтеся до Господа всім вашим серцем, видаліть з-посеред вас чужих богів та священні гаї, приготуйте ваші серця для Господа й служіть Йому одному, і Він вас визволить з руки филистимців.
Самуїл же промовляв до всього дому Ізрайлевого так: Коли хочете знов обернутись із усього серця до Господа, так повикидайте з серед себе чужоземні боги та ті Астарти, та прихилїтесь серцем вашим до Господа, щоб вам його одного шанувати; от він і визволить вас із потали Филистійської.
І сини ізраїльські видалили Ваалів і священні гаї Астарти, і служили одному Господу.
І покинули сини Ізрайлеві Баала з Астаротами, й стали служити одному Господу.
І сказав Самуїл: Зберіть увесь Ізраїль у Массифаті, і помолюся за вас до Господа.
Повелїв тодї Самуїл: Поскликайте всього Ізраїля в Массифу: помолюсь я за вас Господеві.
Тож вони зібралися в Массифаті, черпали воду, виливали перед Господом на землю й постили в той день, кажучи: Ми згрішили перед Господом! І Самуїл судив ізраїльських синів у Массифаті.
І зійшлись вони в Массифу, і черпали воду й виливали її перед Господом та постили того дня і признавались там: Провинили ми Господеві. І судив Самуїл суд синам Ізрайлевим у Массифі.
І почули филистимці, що всі ізраїльські сини зібралися в Массифаті, і виступили сатрапи филистимців проти Ізраїля. Почувши, ізраїльські сини налякалися обличчя филистимців.
Як же довідались Филистії, що Ізрайлитяне скупились докупи в Массифі, то двинулись туди князї Филистійські проти Ізраїля.
Тож ізраїльські сини звернулися до Самуїла: Не мовчи за нас, волай до Господа, Бога твого, нехай врятує нас з руки филистимців!
І прохали Самуїла Ізрайлитяне: Не переставай благати за нас Господа, Бога нашого, щоб визволив нас із потали Филистійської!
І Самуїл узяв одне ягня, яке ссе молоко, і з усім народом приніс його на всепалення Господу. Самуїл заволав до Господа за Ізраїля, і Господь його почув.
І взяв Самуїл ссуче ягнятко, та й принїс його Господеві на всепаленнє, і взивав Самуїл до Господа про Ізраїля, й вислухав його Господь.
Самуїл приносив всепалення, а филистимці виходили на бій проти Ізраїля. І Господь загримів гучним голосом у той день проти филистимців, і вони були в замішанні, і зазнали поразки перед Ізраїлем.
Саме ж тодї, як Самуїл приносив усепаленнє, наближились Филистії воювати Ізраїля. Господь же загремів того дня страшенним громом над Филистіями і навів на них страх, і підлягли вони Ізраїлеві.
Ізраїльські мужі вийшли з Массифата, гналися за филистимцями і розгромили їх аж під Ветхором.
І вирушили Ізрайлитяне з Массифи, і вганяли за Филистіями і побивали їх мало не до Бетхору.
Самуїл узяв один камінь і поставив його між Массифатом і між старим містом, і дав йому ім’я — Авенезер [1] , Камінь допомоги, і сказав: Аж досі допоміг нам Господь.
Самуїл же взяв величезного каменя та й поставив його між Массифою і Сеном, і назвав його Авен-Езер*, та й промовив: Ось поки Господь дав нам підмогу!
І Господь упокорив филистимців, і не продовжували більше наближатися до ізраїльських границь. І Господня рука була на филистимцях усі дні Самуїла.
Так упокорені стали Филистії, і не вламувались вони вже в займища Ізрайлеві; і тяготїла рука Господня на Филистіях поки було віку Самуїлового.
І віддали їм міста, які филистимці взяли в ізраїльських синів, — віддали їх Ізраїлеві від Аскалона аж до Азова, і забрали ізраїльські околиці з руки филистимців. І був мир між Ізраїлем і між Амореєм.
Ті ж городи, що поодіймали Филистії в Ізраїля, вернулись до Ізраїля, від Аккарону та й до Гету; бо й те займище, що тягло до їх, вирвав Ізраїль із рук у Филистіїв. І настав мир між Ізраїлем і Аморіями.
І Самуїл судив Ізраїля всі дні свого життя.
Самуїл же суддював ув Ізраїлї поки й віку його було,
З року в рік він ішов, обходив Ветиль, Ґалґал, Массифат, і судив Ізраїля в усіх цих посвяченихмісцях.
І ходив він що року навкруги, одвідуючи Бетель і Галгал і Массифу, і судив Ізраїлеві суд на всїх сих місцях.